Як не отруїтися продуктами через вимикання світла. Кількість харчових отруєнь зросла, є загроза ботулізму
Цьогорічне літо дуже незвичайне для України. Бо до спеки приєдналися масові відключення електроенергії. Тож і холодильники, і кондиціонери працюють з перебоями. Як це впливає здоров’я українців і що робити, щоб не вмерти від спеки, Наші колеги з “Телеграф” запитали у начальника Головного управління Держспоживслужби в Києві Олега Рубана.
З’їсти м’ясо треба швидко
— Олеже Миколайовичу, яку температуру влітку вважають критичною?
— Нема конкретних цифр. Але що вищі показники термометра, то більше ризиків отруїтися зіпсованою їжею. Якщо за вікном +25—30°С, продукти починають дуже швидко псуватися, бо є поживне середовище для різного роду патогенів.
Скажімо, шаурма, навіть якщо вона правильно приготована і з хорошого м’яса, через 30 хвилин після смаження — це вже отрута. У ній розвивається критична маса мікроорганізмів, яка може викликати харчову або токсичну інфекцію. Те ж саме з шашликом. Пікніки — будь ласка. Але з’їсти м’ясо треба швидко.
— Які ще продукти треба тримати на контролі влітку?
— Кулінарні вироби, готові м’ясні страви, молочку.
Влітку не рекомендуємо вживати солодкі газовані напої чи випічку. Окрім того, що це зайве навантаження на організм, можна ще й отруїтися. Бо якщо спека за 30 градусів, то й в лимонаді можуть розвиватися шкідливі мікроорганізми.
До 10 скарг щодня
— Зараз масово відключають світло, в тому числі й у магазинах. Як це впливає на якість продуктів?
— Дійсно, є проблема зберігання продуктів. Торговельні точки переважно працюють на генераторах, коли відключають електроенергію. Але все одно раджу покупцям бути уважними, особливо щодо тих продуктів, які мають зберігатися в холодильниках. За стандартами, необхідне підтримання температурного режиму на рівні +6—8°С.
І споживач має право запросити температурні журнали (в них має щодня фіксуватися температура в холодильниках), самостійно перевірити показники термометрів, встановлених у холодильних камерах, і впевнитися, що на них дійсно не вище 8 градусів. Також треба дивитися на сам товар.
Відсутність температурного журналу, зависока температура в холодильниках, підозрілий вигляд чи смак продукту — привід звернутися до Держспоживслужби.
Територіальні органи Держспоживслужби за скаргами споживачів проводять заходи державного нагляду й контролю. Кабмін дозволив це робити у зв’язку з численними порушеннями законодавства. Ми щодня отримуємо від трьох до 10 скарг і виїжджаємо на державну інспекцію.
— Якщо я купила заморожені пельмені в супермаркеті, а вдома виявила в пакеті один великий шмат тіста через те, що холодильники то вмикали, то вимикали, то куди йти — назад у магазин чи одразу до Держспоживслужби?
— Перший крок – це спілкування з продавцем. Якщо справа з поверненням коштів не вирішиться на місці, можна звертатися до Держспоживзахисту. Ми виїдемо на перевірку, заберемо ті пельмені в лабораторію, подивимося, чи можна їх взагалі їсти. А гроші вам у будь-якому разі повернуть.
Але це поради на випадок, якщо ви не встигли ті пельмені з’їсти і, не дай боже, отруїтися ними. Тоді треба негайно звернутися до лікаря. Медичні заклади сповіщають про випадки харчових отруєнь міністерство, а те — повідомляє нам. За такими сигналами Держспоживслужба проводить ретельні перевірки.
— Що загрожує продавцеві, який продає “неправильні” товари?
— Проводять перевірки, лабораторні дослідження і, якщо факт порушення підтверджують, накладають штрафи — від 30 до 300 тисяч гривень.
Ми зараз йдемо назустріч бізнесу, бо всім нелегко, тому зазвичай обмежуємося мінімальними штрафами. Але лише у випадках, коли мова не йде про загрозу життю і здоров’я людей, тут компромісів нема.
Наприклад, у Києві було зафіксовано спалах кишкової інфекції у дітей зі спортивного інтернату, які харчувалися в кафе Голосіївського району. 14 дітей потрапили до лікарні.
У п’ятницю ми цю інформацію отримали, в суботу це кафе вже не працювало. Причина спалаху інфекції — неправильне зберігання продуктів. На жаль, це зараз топове порушення як у магазинах, так і закладах громадського харчування.
