Олександрівську клінічну лікарню перейменовано на Свято-Михайлівську клінічну лікарню. Таке рішення було прийняте сьогодні, 11 квітня, на пленарному засіданні III сесії Київської міської ради IX скликання 70 депутатами.
Процес деколонізації та дерусифікації у столиці вийшов на новий рівень і тепер стосується не лише вулиць чи пам’ятників, а й найвідоміших медичних закладів. У Київраді зареєстрували проєкт рішення щодо перейменування Олександрівської клінічної лікарні. Про це повідомила депутатка Київської міської ради та авторка відповідного проєкту рішення Олеся Пинзеник.
За її словами, історична назва медичного закладу, яка використовується вже понад півтора століття, має чітко виражене російське імперське коріння.
📜 Історичний контекст: чому лікарня була «Олександрівською»?
Міська клінічна лікарня отримала назву «Олександрівська» у далекому 1874 році. Як пояснюють історики, медичний заклад назвали на честь російського царевича Олександра — як символічний жест шани майбутньому імператору Олександру III.
«Ця назва свого часу була підібрана так, щоб саме існування цього провідного медичного закладу асоціювалося і завдячувало російській імперії. Ба більше, герб Олександра III й досі є офіційним символом Олександрівської лікарні та активно використовується у її публічному просторі. Це підтверджує той факт, що російська пропаганда вкорінилась значно глибше, ніж ми уявляли», — наголосила Олеся Пинзеник.
З метою зменшення інформаційного, ідеологічного та культурологічного впливу московських наративів на світогляд киян і виникла ініціатива кардинально змінити назву лікарні.
🛡️ Свято-Михайлівська: нова назва на честь покровителя Києва
Медичний заклад пропонують перейменувати на Свято-Михайлівську клінічну лікарню.
Такий вибір є глибоко символічним для столиці, адже назва пропонується на честь архістратига Михаїла — головного покровителя, духівника та захисника Києва, який оберігає місто упродовж останнього тисячоліття і зображений на офіційному гербі столиці.
Авторка проєкту рішення підкреслила, що ця дерусифікаційна ініціатива не є одноосібною — її вже офіційно підтримали українські історики, безпосередні співробітники самої лікарні, а також тисячі мешканців міста, які активно долучилися до попереднього громадського обговорення. Тепер слово за депутатським корпусом Київради.
