В Україні можуть зупинитися великі підприємства

Читайте також

Мільйон «закопали» в парку Позняки

Черговий корупційний скандал навколо столичних зон відпочинку: правоохоронці викрили схему розтрати бюджетних коштів під час реставрації парку «Позняки».

Податок 5% чи штраф 85 тисяч

У Верховній Раді зареєстровано резонансний законопроєкт №15031, який має на меті вивести з тіні мільйонні доходи орендодавців.

Гендиректор Yasno пояснив «парадокс» січневих платіжок

Мешканці Києва дедалі частіше стикаються з ситуацією, коли суми в квитанціях за електроенергію зростають попри регулярні відключення.

Киянам перерахують квитанції за опалення і гарячу воду

Киянам перерахують вартість опалення та гарячого водопостачання за січень 2026 року.

19 лютого в Києві та області на дорогах очікується ожеледиця

Завтра, 19 лютого, в Києві та області на дорогах очікується ожеледиця (I рівень небезпечності, жовтий).

Поділитися

Українська промисловість опинилася перед обличчям системної кризи. За інерційного сценарію країна ризикує втратити сотні тисяч робочих місць та мільярди доларів ВВП протягом найближчих двох років.

Інститут майбутнього оприлюднив прогноз розвитку економіки на 2026–2027 роки. Аналіз базується на фінансових звітах провідних компаній та моделюванні впливу енергетичної кризи на виробничий сектор.

Енергетичний зашморг для промисловості

Головним чинником ризику експерти називають вартість електроенергії, яка стає непідйомною для великого бізнесу.

  • Ціновий прогноз: Очікувана вартість для промислових споживачів складе €140–185 за МВт·год. Це значно вище, ніж у сусідніх країнах ЄС, що автоматично робить українські товари неконкурентними.

  • Частка в собівартості: Для підприємств гірничо-металургійного комплексу витрати на енергію сягають 30–70% від вартості продукції.

Хто вже опинився «на паузі»?

Негативні тенденції вже зачепили промислових гігантів країни:

  • ArcelorMittal Кривий Ріг: завантажений лише на 30% і працює зі збитками.

  • Ferrexpo: більша частина персоналу переведена на скорочений графік.

  • Зупинені об’єкти: Повністю припинили роботу Інгулецький ГЗК та Криворізький залізорудний комбінат.

  • Нікопольський завод феросплавів: працює лише кілька печей із десятків наявних.

Соціальні та бюджетні наслідки

Масштабне скорочення виробництва загрожує соціальним вибухом у промислових регіонах.

  • Безробіття: Під прямою загрозою — 60–85 тис. робочих місць у промисловості. Враховуючи суміжні галузі, без роботи можуть залишитися до 280 тисяч людей.

  • Зона ризику: Мономіста (Кривий Ріг, Нікополь, Горішні Плавні, Марганець), де проживає понад 1,5 млн мешканців.

  • Бюджетні втрати: Скорочення податкових надходжень оцінюється у 62–100 млрд грн, а падіння експортної виручки — до $5,4 млрд за два роки. Це створить додатковий тиск на курс гривні.

Шляхи подолання кризи

Аналітики Інституту майбутнього наголошують: катастрофи можна уникнути. Ключовим інструментом пропонується впровадження механізму Contract for Difference (CfD) за британською моделлю.

Суть рішення: Держава має забезпечити механізм фіксації передбачуваної ціни на електроенергію для стратегічних підприємств. Це дозволить зберегти експортний потенціал та забезпечити стабільні податкові надходження.

Чому це важливо для кожного українця

Економіка мономіст тримає на собі значну частку соціальної стабільності країни. Зупинка металургійних гігантів означатиме не лише порожній бюджет, а й дефіцит валюти, що неминуче позначиться на цінах у магазинах та вартості життя для всіх громадян.