Продовольчі товари в Україні продовжують дорожчати швидкими темпами. Лише за останній рік місяців ціни зросли більш ніж на 20%, наблизившись, а подекуди й перевищивши рівень в європейських країнах. Реальні доходи громадян значно відстають. За оцінками експертів, середньостатистична родина витрачає на продукти до 40% бюджету — це втричі більше за європейців, де показник зберігається у межах 12-18%.
В Україні максимально подорожчав базовий раціон
У Нацбанку підтвердили різке зростання цін в Україні. Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук зазначив, що така ситуація створює передумови для стабілізації інфляції, адже підвищення цін досягло межі платоспроможності споживачів.
“У нас ціни на продовольчі товари вже наблизилися, а щодо окремих продуктів навіть перевищують ціни у країнах-сусідах. Тому, власне, через цей чинник ми очікуємо, що повторення торішнього суттєвого сплеску продовольчої інфляції ми зможемо уникнути”, – пояснив Ніколайчук.
Фахівці звертають увагу на те, що передусім збільшується вартість товарів першої потреби — хліба, круп, овочів. Найбідніші громадяни потерпають найбільше. А дорожчі позиції, як-от морепродукти чи м’ясо дорожчають не так стрімко, що поглиблює соціальну нерівність.
ПДВ в Україні – один з найвищих у Європі
Аналітики називають однією з головних причин подорожчання податкову політику. На більшість продовольчих товарів у нашій країні встановлено стандартну ставку ПДВ – 20%. У країнах ЄС діють знижені ставки: у Німеччині — 7%, у Польщі – 5%, в Іспанії – 4%.
На відміну від європейських сільгоспвиробників, українські аграрії не мають стабільної державної підтримки. Фермери у Європі щорічно отримують мільярди євро дотацій, а це дозволяє їм утримувати ціни на стабільному рівні. Українські виробники змушені самотужки справлятися з дорогим паливом, високими податками та інфляційним тиском.

Позиція Нацбанку
Нацбанк намагається контролювати інфляційний тиск за допомогою монетарної політики. За результатами червневого засідання Комітету з монетарної політики регулятор залишив ключову ставку на рівні 15,5%. Зазначене рішення має утримати ціни в межах прогнозу та знизити споживчий попит.
Інфляційні очікування суттєво залежать від курсу національної валюти. Саме тому НБУ продовжує активно контролювати валютний ринок, не допускає різкої девальвації гривні. Наразі рівень курсу становить близько 41,40 гривні за долар та утримується вже майже рік.
Завдяки високим міжнародним резервам Національний банк може компенсувати тимчасовий дефіцит іноземної валюти на ринку. Це дозволяє підтримувати курс та стримувати інфляційні хвилі. Однак без комплексної підтримки агросектору з боку держави та перегляду податкової політики ціни зростатимуть й надалі, а базове харчування для багатьох родин може виявитися недоступним. Нацбанк утримує курс долара та інфляцію, однак потрібні зміни – і якнайшвидше.


