Темні силуети багатоповерхівок розчиняються у холодному нічному небі. Єдині острівці життя — вітрини супермаркетів, біля яких без упину ревуть генератори. Так виглядає типовий вечір у столиці в січні 2026 року.
Ця зима, всупереч прогнозам про глобальне потепління, виявилася лютою. Тріскучий мороз у поєднанні з тривалими блекаутами після ударів 9 та 20 січня перетворили роботу магазинів на серіал про виживання. Попри чутки про масовий крах, ритейл тримає стрій. Ми з’ясували, скільки літрів пального та мільйонів гривень коштує ця стабільність.
«Це не аварія, це тест на витривалість»: чи закриваються магазини?
У січні на тлі енергетичного хаосу мережею ширилися панічні чутки: «супермаркети зачиняються, робіть запаси». Проте реальність інша.
«Тимчасові зупинки — це не масове явище, а лише паузи для дозаправки або сервісу техніки», — пояснює голова Асоціації ритейлерів України (РАУ) Андрій Жук.
Ситуація у лідерів ринку:
-
«Сільпо»: Усі магазини з генераторами. Навіть коли техніка не витримує морозів, ремонтні бригади повертають її до життя в лічені години.
-
АТБ: Забезпечили автономність усіх 1319 маркетів. Використовують лише преміальне пальне, щоб системи не «клякли» на холоді.
-
Novus: Інвестували понад 385 млн грн в енергонезалежність. Їхня загальна потужність — майже 34 МВт, що співставно з маленьким містом.
-
«Аврора»: Оперує понад 1800 точками. Окрім генераторів, мережа активно впроваджує сонячні панелі (СЕС), інвестувавши в них 26 млн грн.
Чому 2026-й став важчим за блекаути 2022-го?
Досвід попередніх років допоміг, але умови цієї зими — екстремальні.
-
Втома металу: Генератори, що купувалися як резерв, тепер працюють як основне джерело живлення. Це призводить до частих поломок.
-
Арктичний холод: Захищати від замерзання доводиться не лише генератори, а й системи водопостачання та каналізації в магазинах.
-
Тривалість: Блекаути стали довшими, що не дає техніці часу на «відпочинок».
«Це вже не режим аварійної адаптації, а справжній тест на витривалість систем, побудованих за останні роки», — констатують у мережі Novus.
Економіка блекауту: 16 грн за кіловат
Робота на дизелі — це величезний тягар для рентабельності. Світло від генератора коштує вдвічі дорожче за мережеве.
Великі гіпермаркети можуть «спалювати» до 150 літрів на годину. Наприклад, мережа АТБ лише за два дні пікових відключень (12-13 січня) витратила на пальне близько 10 млн грн.
Чи зростуть ціни?
Попри колосальні витрати, ритейлери запевняють: масового перекладання витрат на плечі покупців не буде. Бізнес свідомо жертвує прибутком, щоб виконувати соціальну функцію.
Проте запас міцності не вічний. Найважче доводиться малому бізнесу та «магазинам біля дому» у старих будівлях. Велика індустрія прогнозує, що зможе протриматися в такому режимі до весни, але фінансовий тиск на галузь стає критичним.
Київ, Дніпро та Бориспіль наразі залишаються в епіцентрі енергетичного протистояння. Але світло у вітринах — це знак того, що місто живе попри все.
