11 червня у Національній опері можна подивитися балет Людвига Мінкуса «Дон Кіхот».
Сюжет знаменитого роману Сервантеса приваблював хореографів здавна. Його втілювали на балетній сцені багато європейських майстрів, зокрема, Новер, Бурнонвіль, Дідло, Тальоні, Мілон. Кожна з постановок “Дон Кіхота” була недовговічною і рано чи пізно сходила зі сцени. Найбільш щасливою виявилася доля балету, створеного видатним хореографом XIX століття Маріусом Петіпа.
Зустріч Людвига Мінкуса з Петіпа у великій мірі визначила його подальшу долю і, мабуть, завдяки їй, він увійшов до історії музики передусім як композитор. Творча співдружність Петіпа і Мінкуса, розпочалася саме з роботи над «Дон Кіхотом». Людвіг Мінкус добре знав закони балетного театру і був у своїй справі професіоналом високого класу. Петіпа зрозумів це вже з перших зустрічей і, як згадував хореограф пізніше, зробив усе, щоб музику до його «Дон Кіхота» писав саме він. І не помилився у своєму виборі. Мінкус створив партитуру, що відзначалася яскравою танцювальністю, мелодійністю і ритмічним багатством. У балеті було передбачено все: співвідношення цілого і окремих частин, емоційні зростання і спади, закономірність слухового сприйняття. Мінкус, за словами одного з критиків, врахував навіть особливість дихання танцівників.
У Києві «Дон Кіхот» вперше був поставлений у 1927 році, і з того часу змінилося п’ять його редакцій. Нинішню версію знаменитого балету здійснив балетмейстер театру Віктор Литвинов, який орієнтувався у своїй роботі саме на постановку Маріуса Петіпа.
Головні партії виконують: Владислав Іващенко (Дон Кіхот); Микита Соколов (Санчо Панса); Ксенія Новікова (Мерседес) та ін.
