8 жовтня – опера «Наталка Полтавка»

Читайте також

Абстракція — мова, що не потребує перекладу

У 16 років більшість лише починає шукати свій шлях, але Данило Ноздря вже прокладає його широкими мазками по полотну історії.

Чого чекати від енергосистеми: прогноз нардепа

Графіки відключень світла залишатимуться актуальними щонайменше до кінця березня.

Як змінився ринок нерухомості Києва наприкінці зими

Енергетична криза січня–лютого 2026 року внесла радикальні корективи в роботу столичного ринку житла.

Києву загрожує нова комунальна катастрофа

Києву загрожує критична ситуація з опаленням у наступному сезоні, якщо не змінити підхід до управління енергосистемою.

Виставка Дмитра Коваля «Голос першоцвіту» в Gallery 88

Цей проєкт — ідеальне місце для того, щоб «заземлитися», знайти внутрішню рівновагу та відчути ту омріяну весну, на яку ми всі так чекали

Поділитися

На сцені Національної опери України дивіться 8 жовтня оперу «Наталка Полтавка», яка Микола Лисенко написав за однойменною п’єсою Івана Котляревського.

Це історія кохання, сповнена гумору, танців та фольклору. Вперше ця вистава була поставлена в Національній опері 1936 року і з того часу до твору театр звертався вісім разів. І кожного разу ця перлина української опери збагачувалась театральною естетикою свого часу.

У 2012 році головний режиссер, режисер-постановник Анатолій Солов’яненко у співдружності з Мирославом Скориком запропонували свою (дев’яту) редакцію опери «Наталка Полтавка». Мирослав Скорик дещо скоротив увертюру, в оркестр ввів нові музичні інструменти, збагатив музичну фактуру. З’явилася також нова вокально-симфонічна картина, створена М. Скориком за мотивами народної пісні «У перетику ходила по горіхи». Для динаміки руху подій було скорочено текст та кількість куплетів у багатьох музичних номерах. До сцени весільного обряду були відібрані обрядові хори, для фіналу – запальний «Гопак».

Ідею створення більш динамічної постановки Анатолій Солов’яненко пояснив тим, що в першу чергу думав про підростаюче покоління, бо саме з цього твору починається у дітей шкільного віку знайомство з українським оперним театральним мистецтвом. У новій редакції було зміщено акценти від туги, сліз та страждань до світлого, життєрадісного побуту. Опера набула позитивного забарвлення, вона сповнена гумору та душевності.

Головні партії виконують: Ольга Матушенко (Наталка), Наталя Кисла (Горпина Терпилиха), Василь Колибаб’юк (Виборний Макогоненко), Сергій Пащук (Возний Тетерваковський, жених Наталчин), Сергій Скочеляс (Петро, коханий Наталчин).