У столиці презентували скульптуру «Re:Forma духу», створену з уламка 400-річної липи Петра Могили

Читайте також

Вартість навчання в університетах України знову зросте

Після суттєвого стрибка цін у 2025 році (майже на 30%), тенденція до здорожчання вищої освіти за контрактом збережеться і в новому навчальному сезоні.

Підсумки тижня у Київському метрополітені: 5,1 млн пасажирів та понад сотня зупинок ескалаторів

Київський метрополітен оприлюднив статистику роботи за минулий тиждень (станом на 31 березня 2026 року).

«Золоті» ціни: огляд найдорожчих пасок України до Великодня-2026

Цьогоріч православні та греко-католики святкуватимуть Великдень 12 квітня.

Реформа паркування в Києві: до 40 грн/год в центрі

У столиці готуються вперше за п’ять років змінити тарифну сітку на паркування.

Максимальна швидкість у Києві – 50 км/год

Цього року в столиці не впроваджуватимуть традиційне весняно-літнє підвищення швидкості до 80 км/год на окремих ділянках доріг.

Поділитися

На території Національного заповідника «Софія Київська» презентували скульптуру «Re:Forma духу», створену з уламка 400-річної липи Петра Могили, яка постраждала під час буревію у травні 2022 року.

До церемонії відкриття доєднались представники громадськості, культурологи, історики, а також депутати Київської міської ради Ярослав Федоренко та Дінара Габібуллаєва.

Як зазначив Ярослав Федоренко, за легендою, липа, що росте на початку Андріївського узвозу була посаджена митрополитом Петром Могилою у 1635 році на честь часткової відбудови Десятинної церкви.

«У 2022 році дерево було пошкоджене у результаті сильного буревію. Однак гілки не викинули на звалище, напротивагу цьому компанія Dovgiy Family Office спільно з проактивною спільнотою міста, журналістами та скульптором Костянтином Скритуцьким з них створили скульптуру «Re:Forma духу». Вона одразу ж стала символом відновлення та збереження культурної спадщини. Це не просто мистецький об’єкт, а важлива частина нашої історії та ідентичності. Вона втілює дух нації, її здатність до відновлення. Ми маємо пам’ятати про наше минуле і вшановувати його через такі важливі проекти», – наголосив Ярослав Федоренко.