Відомий ресторатор пропонує залишити ринок у комунальній власності, але створити механізм громадського контролю за його використанням, та переосмислити внутрішнє наповнення будівлі.
У Києві назвали ще одну ймовірну модель порятунку Житнього ринку. Про новий варіант збереження й розвитку Житнього ринку розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, відповідальний за Подільський район. За його словами, днями він зустрівся з Євгеном Клопотенком, який і представив йому ще одну концепцію відродження Житнього, що її запропонувала “активна громада” – архітектори, урбаністи, історики, фудексперти й мешканці Подолу.
“Концепція передбачає збереження головної функції ринку – торгівлі локальними продуктами – і водночас додає якісні зміни: гастрономічні простори, зони подій, місця для фермерів і ремісників, а також облаштування прилеглої території – пішохідні рішення, озеленення, доступність”, – розповів Мондриївський у дописі на Facebook.
За його словами, окремою частиною проєкту буде нова фінансова модель. Вона, каже Мондриївський, показує, як відновити ринок за умови його поетапного фінансування. Є й бачення управлінської моделі: це обрання директора КП та оновлення статуту чинного підприємства з реальним і публічним громадським контролем.
“Це робить управління прозорим і відкритим. Усі ці пропозиції об’єднує головне: Житній має отримати чесну, прозору й ефективну модель розвитку”, – додав Валентин Мондриївський.
Оточення Кличка та інвестбанкіри: хто претендує на будівлю Житнього ринку
Тим часом КМДА у швидкому темпі готує Житній ринок до передачі в оренду. За це може проголосувати Київрада вже у четвер, 4 грудня 2025 року. Але споруда, яка є щойно виявленою пам’яткою, досі не отримала офіційного статусу пам’ятки архітектури. А це розв’язує руки забудовникам: вони можуть встигнути знищити будівлю ринку під виглядом реконструкції ще до того, як її облікову картку розгляне Мінкульт.
А ще у січні 2025-го ми підготували аналітику про те, які саме бізнесові кола претендують на будівлю Житнього ринку. Підвищена цікавість до будівлі на Подолі пов’язана з зіткненням інтересів двох груп впливу у Києві: одна з них пов’язана з особисто міським головою, інша має коріння у середовищі швидких і не завжди реальних грошей.

