За даними Держстату, середня зарплата в столиці сягнула 45 651 грн. Це на 4,1% більше, ніж у січні, що свідчить про поступову адаптацію бізнесу до нових економічних умов.
ТОП-3 найбільш оплачувані сфери
Найвищі доходи традиційно демонструють сектори з високою доданою вартістю та критична державна інфраструктура:
-
Фінанси та страхування: 92 016 грн
-
Держуправління та оборона: 71 100 грн
-
IT та телекомунікації: 65 176 грн
Сфери з найнижчими доходами
Найменше отримують працівники соціально значущих, але недофінансованих галузей:
-
Освіта: 24 009 грн
-
Охорона здоров’я: 21 346 грн
-
Будівництво: 21 346 грн
Співвідношення “Зарплата — Житло”
Якщо порівняти середню зарплату з вартістю оренди (дані ЛУН за квітень 2026), ситуація для пересічного працівника виглядає наступним чином:
| Категорія витрат | Вартість | % від середньої зарплати (45,6 тис. грн) |
| Оренда 1-к квартири | ~16 750 грн | 36,7% |
| Оренда 2-к квартири | ~23 000 грн | 50,4% |
Для медіа-аналізу: Працівники сфер освіти, медицини та будівництва фактично не можуть самостійно орендувати навіть однокімнатну квартиру в Києві, оскільки вартість оренди (16,5–17 тис. грн) складає понад 70-80% їхнього доходу.
Контекст 14 квітня 2026 року
Сьогоднішній пакет новин замикає цікаве коло:
-
Доходи зростають (+4,1%), але ціни на оренду зростають швидше (+4,7%).
-
Транспортні витрати (собівартість метро 64 грн) та обговорення нових податків на електромобілі створюють додатковий тиск на бюджет киян.
-
Тіньовий сектор (30%) означає, що реальні доходи частини населення можуть бути вищими, але вони не захищені соціальними гарантіями (наприклад, пільгами, про які ми говорили раніше).
Цікаво, що зарплата у сфері енергетики (48 487 грн) майже ідентична середній по місту. Це пояснює, чому галузь тримається, попри заклики до економії світла, які ми бачили у вчорашніх звітах «Укренерго».


