Попри те, що пасажири продовжують сплачувати за проїзд 8 грн, реальні витрати міста на кожну поїздку зросли до критичних показників. Основний тягар лягає на столичний бюджет, який фактично “дарує” пасажиру кожну поїздку в підземці.
Собівартість vs Тариф: Дефіцит бюджету
Різниця між тим, що ми платимо, і тим, скільки витрачає місто, виглядає так:
| Вид транспорту | Планова собівартість (квітень 2026) | Реальна дотація міста (на 1 поїздку) |
| Метрополітен | 64,53 грн | 56,53 грн |
| Наземний транспорт | 37,57 грн | 29,57 грн |
Соціальні гарантії: Хто платить за пільги?
Окрім загальних дотацій на тариф, місто виділяє окремі мільйонні суми на компенсацію проїзду пільговиків.
-
181,7 млн грн — закладено в бюджеті виключно на проїзд учнів, студентів та курсантів.
-
Окремі статті видатків — через Департамент соціальної та ветеранської політики фінансується безкоштовний проїзд пенсіонерів, ветеранів та інших захищених категорій.
Чому тарифи досі не підняли?
Попри розрив у 8 разів (для метро), влада тримається за розпорядження КМДА від березня 2020 року. Основні аргументи “за” збереження тарифу:
-
Політична та соціальна стабільність: Підняття цін у воєнний стан є вкрай чутливим питанням.
-
Безпекова функція: Метро залишається основним безкоштовним укриттям та найнадійнішим транспортом під час тривог.
-
Прямі субсидії: Місто обирає шлях прямого вливання коштів у комунальні підприємства (“Київпастранс” та “Метрополітен”), щоб не перекладати витрати на гаманці киян.
