В Україні зберігається критична ситуація з функціональністю та доступністю захисних споруд. Системні перевірки виявили, що абсолютна більшість сховищ та укриттів не здатні забезпечити базовий комфорт, а для маломобільних громадян вони взагалі залишаються фізично недоступними. Головними причинами колапсу є розмиті правила, відсутність чітких стандартів, слабкий контроль та хронічний брак фінансування.
Аналітичний звіт «Стан та функціональність укриттів в Україні» офіційно презентував Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Любінець, передає видання 3m2.Документ базується на 1 066 детальних інспекціях, проведених моніторинговими групами протягом другої половини 2025 року.
Статистика тривоги: результати масштабного аудиту
Результати перевірок виявилися невтішними для балансоутримувачів. Як з’ясувалося, людська недбалість у поєднанні із системними збоями перетворили більшість потенційних сховищ на об’єкти з високим рівнем ризику.
Редакція «Київ1» звела ключові цифри масштабного аудиту в єдину таблицю:
| Показник моніторингу укриттів | Абсолютна кількість | Відсоткова частка |
| Загальна кількість перевірених об’єктів | 1 066 укриттів | 100% |
| Виявлено недоліки, що потребують усунення | 993 об’єкти | 93% |
| Ідеальний стан (без жодних зауважень) | 83 споруди | 7% |
| Отримали жорсткі рекомендації щодо інклюзивності | 101 укриття | із 266 проінспектованих на МГН |
Пастка на вході: чому маломобільні кияни не зможуть врятуватися
Окрему і найбільш гостру увагу у звіті приділено питанню доступності сховищ для маломобільних груп населення (МГН), зокрема людей на кріслах колісних, батьків із візочками та літніх громадян. Виявлені бар’єри мають хронічний та типовий характер для більшості радянських та підвальних приміщень:
-
Евакуаційне пекло: Більшість входів розташовані суттєво нижче рівня землі. Спуск веде через круті, темні та вузькі сходи з перепадами висот понад один метр.
-
Невідповідність нормативам: Ширина сходових маршів та дверних прорізів фізично не дозволяє проїхати кріслу колісному, а перед самими дверима повністю відсутній простір для маневру.
-
Внутрішні лабіринти: Навіть якщо людину занесуть всередину сторонні особи, у приміщеннях фіксуються численні високі пороги та перепади рівня підлоги. При цьому тактильне маркування, контрастне підсвічування сходинок та кнопки виклику чергового у більшості випадків просто відсутні.
«Технічна неможливість» проти безпеки: позиція балансоутримувачів
Найпоширенішою відповіддю балансоутримувачів на вимоги моніторів стала заява про «технічну неможливість забезпечення безбар’єрності». Житлово-комунальні контори, освітні заклади та підприємства посилаються на конструктивні особливості старих будівель, де встановлення стаціонарних пандусів відповідно до жорстких вимог ДБН В.2.2-40:2018 є неможливим, або це суттєво зменшить пропускну спроможність і без того вузьких евакуаційних виходів.
Утім, як зазначають в Офісі Омбудсмана, ситуація не є абсолютно безнадійною, а шляхи розв’язання проблеми розділилися на кілька сценаріїв:
-
Капітальні ремонти під егідою донорів: Станом на лютий 2026 року в кількох випадках розпочато розробку повноцінної проєктно-конструкторської документації для облаштування елементів інклюзивності. Найкраща динаміка фіксується у будівлях закладів професійної освіти, де до фінансування вдалося залучити міжнародні донорські організації.
-
Компромісні компенсаторні заходи: Там, де грошей критично бракує (а це більшість випадків через дефіцит бюджетів), балансоутримувачі намагаються впроваджувати тимчасові мобільні рішення. Йдеться про встановлення відкидних апарелей чи легких металевих і дерев’яних трапів для перекриття порогів, виведення кнопок зв’язку з черговим на вулицю, а також бронювання спеціальних місць для маломобільних осіб безпосередньо біля виходу зі сховища.
Як ми повідомляли раніше, зважаючи на те, що навіть глибокі станції київського метро («Університет», «КПІ», «Дорогожичі») під час тривалих тривог перетворюються на переповнені підземні фортеці, безпека локальних укриттів у будинках та офісах є критично важливою. Наразі Офіс Уповноваженого передав усі матеріали перевірок до Кабміну, ДСНС та органів місцевого самоврядування з вимогою терміново врегулювати питання фінансування безпекових об’єктів.
