Близько 30% харчової продукції в Україні виробляється нелегально

Читайте також

BWS 2026 «Бізнеси сміливих»: у Києві обговорили майбутнє економіки

15 квітня відбувся саміт BWS 2026. Кирило Буданов про DefenceTech, Олександра Матвійчук про гідність, ШІ та енергоефективність. Читайте репортаж на Kyiv1.

Укренерго не прогнозує відключень світла на суботу

Обмежувати електропостачання в Україні у суботу, 18 квітня, не планується.

Квитки в кінотеатри Києва коштують до 880 грн

Похід у кіно в столиці сьогодні може коштувати як чашку кави, так і вечерю в ресторані.

Киян закликають відмовитися від штучних квітів на кладовищах

Київська міська державна адміністрація (КМДА) звернулася до мешканців столиці з проханням не приносити на кладовища пластикові вінки та квіти.

Скільки коштує життя в столиці

Індекс споживчих цін у Києві в березні 2026 року у порівнянні з лютим зріс на 1,8%.

Поділитися

Проблема “тіні”: Що ми їмо насправді?

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук виділив три головні зони ризику, де контроль практично відсутній:

  1. Стихійні ринки: Відсутність лабораторних досліджень та порушення температурного режиму (особливо небезпечно у спекотний період).

  2. Онлайн-продажі: Величезний сегмент продуктів “домашнього виробництва”, які не проходять жодної сертифікації.

  3. Нелегальні цехи: Виробництво продуктів без дотримання гігієнічних вимог, які потім потрапляють на полиці дрібних магазинів.

eFood: Цифрова “Біблія” для виробників

Щоб подолати ці 30%, держава запускає амбітний проект eFood. Ось що він змінить:

  • Простежуваність: Кожен продукт матиме цифровий слід — від ферми до касового чека.

  • Мінімум корупції: Система дозволить бачити шлях товару без фізичного візиту інспектора, що зменшить тиск на чесний бізнес.

  • Лабораторна реформа: За результатами 2024–2025 років мережа лабораторій вже оновлена під стандарти ЄС, і тепер ці дані будуть інтегровані в єдину цифрову мережу.

Європейський вектор та новий закон

Народний депутат Степан Чернявський анонсував ухвалення базового закону про контроль за якістю, який називають «екологічною Біблією виробників». Це частина зобов’язань перед Євросоюзом, яка має:

  • Витіснити з ринку тих, хто не може гарантувати безпеку продукції.

  • Гармонізувати українські норми з європейськими (що важливо для експорту).

  • Захистити споживача від фальсифікату (як у випадку з кавою, про який ми згадували раніше).

Підсумок дня: 13 квітня 2026 року

Якщо зібрати всі сьогоднішні новини докупи, вимальовується чітка стратегія держави на цей рік: тотальна детінізація та цифровізація.

  1. Транспорт: Обґрунтування тарифів та контроль багажу.

  2. Авто: Прозорий техогляд та податки для електрокарів.

  3. Харчування: Боротьба з контрабандною кавою та впровадження системи eFood.

  4. Енергетика: Заклик до економії, попри відсутність відключень.

Держава намагається “вивести на світло” величезні потоки коштів (7 млрд грн тільки на каві та 30% харчового ринку). Для споживача це означає зростання цін у короткостроковій перспективі, але вищу безпеку та якість у майбутньому.