Близько 30% харчової продукції в Україні виробляється нелегально

Читайте також

Математика свята: Скільки коштує випускний у 2026 році?

Часи, коли українці витрачали на один випускний вечір кілька місячних зарплат, залишилися в допандемійному минулому.

У Києві на вулиці повертаються кінні, мото- та велопатрулі поліції

У Києві з настанням тепла знову починають роботу спеціальні патрулі поліції — кінні, мото- та велоекіпажі.

У Києві викрили криптоконсультанта

У Києві поліція затримала 20-річного чоловіка, якого підозрюють у шахрайстві, пов’язаному з інвестиціями в криптовалюту.

Відсьогодні всі жінки в Україні можуть вільно виїжджати за межі країни

Уряд зняв останні заборони для жінок-посадовців та суддів: з 20 травня всі українки мають право на вільний виїзд за кордон.

Енергоефективність класу А+: чим унікальна українська світлотехніка ЛЮМЕН

Чому вигідно обирати українське LED-освітлення? Розбираємо переваги бренду ЛЮМЕН: компоненти Philips та Osram, 3D-друк та лабораторні тести.

Поділитися

Проблема “тіні”: Що ми їмо насправді?

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук виділив три головні зони ризику, де контроль практично відсутній:

  1. Стихійні ринки: Відсутність лабораторних досліджень та порушення температурного режиму (особливо небезпечно у спекотний період).

  2. Онлайн-продажі: Величезний сегмент продуктів “домашнього виробництва”, які не проходять жодної сертифікації.

  3. Нелегальні цехи: Виробництво продуктів без дотримання гігієнічних вимог, які потім потрапляють на полиці дрібних магазинів.

eFood: Цифрова “Біблія” для виробників

Щоб подолати ці 30%, держава запускає амбітний проект eFood. Ось що він змінить:

  • Простежуваність: Кожен продукт матиме цифровий слід — від ферми до касового чека.

  • Мінімум корупції: Система дозволить бачити шлях товару без фізичного візиту інспектора, що зменшить тиск на чесний бізнес.

  • Лабораторна реформа: За результатами 2024–2025 років мережа лабораторій вже оновлена під стандарти ЄС, і тепер ці дані будуть інтегровані в єдину цифрову мережу.

Європейський вектор та новий закон

Народний депутат Степан Чернявський анонсував ухвалення базового закону про контроль за якістю, який називають «екологічною Біблією виробників». Це частина зобов’язань перед Євросоюзом, яка має:

  • Витіснити з ринку тих, хто не може гарантувати безпеку продукції.

  • Гармонізувати українські норми з європейськими (що важливо для експорту).

  • Захистити споживача від фальсифікату (як у випадку з кавою, про який ми згадували раніше).

Підсумок дня: 13 квітня 2026 року

Якщо зібрати всі сьогоднішні новини докупи, вимальовується чітка стратегія держави на цей рік: тотальна детінізація та цифровізація.

  1. Транспорт: Обґрунтування тарифів та контроль багажу.

  2. Авто: Прозорий техогляд та податки для електрокарів.

  3. Харчування: Боротьба з контрабандною кавою та впровадження системи eFood.

  4. Енергетика: Заклик до економії, попри відсутність відключень.

Держава намагається “вивести на світло” величезні потоки коштів (7 млрд грн тільки на каві та 30% харчового ринку). Для споживача це означає зростання цін у короткостроковій перспективі, але вищу безпеку та якість у майбутньому.