Російськомовні діти в Києві: чи відбувається відворот від української мови?
З початком повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року багато українців усвідомили, що російська мова є частиною пропаганди «русского мира». Це стало поштовхом для значної частини населення перейти на українську мову, як у повсюдному житті, так і в публічному просторі. Проте, через два роки після початку вторгнення, мовна ситуація в Києві та інших великих містах України залишається неоднозначною.
Мовна реальність у Києві
Київ, як столиця України, виконує роль культурного і політичного центру країни. Закон про мову від 2019 року активно використовується в публічному просторі столиці: вивіски, реклама та обслуговування в магазинах і закладах харчування тепер міститься українською мовою. Проте приватне спілкування залишається великим викликом.
Дослідження показують, що хоча багато киян підтримує українську мову, у приватному житті та у формальних ситуаціях російська мова займає меншу частину комунікацій. Це підтверджується і враженнями багатьох жителів Києва, які спостерігають за тим, як російськомовні діти грають на дитячих майданчиках і спілкуються російською мовою.
Діти та їхній мовний вибір
Діти – це відображення мовної ситуації у родинах. Те, як вони спілкуються на вулицях Києва, показує, що в деяких сім’ях російська мова залишається основною мовою побуту. Це може свідчити про демонстрацію активного переходу на українську мову в окремих колах суспільства, що виклика є занепокоєння серед активістів і мовознавців.
Зауважте, що навіть після двох років війни частина населення не змінює їхніх мовних звичок. У ресторанах, кафе та навіть у школах часто можна почути російську мову від молодих батьків та їхніх дітей. У більш забезпечених районах, таких як Печерськ, ситуація ще більше загострена — попри всі зусилля, росіяни продовжують домінувати у приватному спілкуванні.
Відкат у мовній політиці чи культурний дисонанс?
Важливо розуміти, що питання мови у Києві не є одноманітним. Воно залежить від кола спілкування, соціального статусу та професійної сфери. Наприклад, культурні заходи, такі як книжкові ярмарки та поетичні читання, здебільшого здійснюються українською мовою, що свідчить про певну культурну українізацію. Однак у приватному просторі ситуація менш оптимістична.
За даними соціологічних досліджень групи “Рейтинг”, близько 59% українців спілкуються українською мовою у побуті, 28% замовляють обидві мови, а 12% залишаються російськомовними. Поки українська мова стає домінуючою, цей процес не настільки швидкий, як багатьом хотілося б.