Попри стабільність постачання, українські пекарі змушені переглядати цінники. Головні причини — дефіцит кадрів, зростання тарифів на світло та робота на генераторах.
Ситуація на ринку хлібобулочних виробів залишається напруженою. Виробники та експерти галузі пояснюють, що утримувати нинішню вартість стає дедалі складніше.
Фактори впливу: що формує ціну?
За даними Всеукраїнської асоціації пекарів, з початку 2026 року собівартість продукції вже зросла в середньому на 6–7%. Перший віцепрезидент асоціації Олександр Тараненко виділяє такі чинники:
-
Енергетика: нові тарифи на електроенергію збільшили витрати підприємств на 30%. Додаткове фінансове навантаження створює використання генераторів під час стабілізаційних відключень.
-
Людський ресурс: через дефіцит кадрів та необхідність бронювання фахівців підприємства змушені підвищувати офіційні зарплати.
-
Логістика та сировина: триває поступове здорожчання палива та допоміжних інгредієнтів.
Крафт проти мас-маркету
Ситуація різниться залежно від сегмента:
-
Промисловий хліб: Найближчим часом очікується зростання цін приблизно на 5%. Для споживача це означає плюс 1–1,5 грн до вартості батона.
-
Крафтові пекарні: Тут ціни значно вищі через використання дров’яних печей та ручну працю. Наприклад, у відомій пекарні Витачева на Київщині ціна стартує від 50–80 грн і може сягати 230 грн за одиницю. Власники зазначають, що орієнтуються на якість, а не на масовість, проте також відчувають тиск цін на дрова та електрику.
Прогнози до кінця року
Гендиректор НДІ «Украгропромпродуктивність» Володимир Івченко виділяє два сценарії розвитку подій:
-
Оптимістичний: за умови стабілізації ситуації на фронті підвищення цін за рік складе 10–12%.
-
Реалістичний: за тривалої війни динаміка залишиться на рівні попередніх років — 15–18% річного зростання.
Позиція держави та гарантії
В уряді наголошують, що пекарні — це приватний бізнес, тому пряме регулювання цін неможливе без дотацій. Замість цього держава пропонує:
-
Пільгове кредитування: суму максимального кредиту на енергозабезпечення збільшено до 250 млн грн.
-
Підтримка стабільності: виробники запевняють, що дефіциту хліба не буде. У критичних випадках крафтові заклади готові переходити у формат «соціальних пекарень» для забезпечення громад.
