Фейкові 2200 грн: нова хвиля кібершахрайства

Читайте також

BWS 2026 «Бізнеси сміливих»: у Києві обговорили майбутнє економіки

15 квітня відбувся саміт BWS 2026. Кирило Буданов про DefenceTech, Олександра Матвійчук про гідність, ШІ та енергоефективність. Читайте репортаж на Kyiv1.

Укренерго не прогнозує відключень світла на суботу

Обмежувати електропостачання в Україні у суботу, 18 квітня, не планується.

Квитки в кінотеатри Києва коштують до 880 грн

Похід у кіно в столиці сьогодні може коштувати як чашку кави, так і вечерю в ресторані.

Киян закликають відмовитися від штучних квітів на кладовищах

Київська міська державна адміністрація (КМДА) звернулася до мешканців столиці з проханням не приносити на кладовища пластикові вінки та квіти.

Скільки коштує життя в столиці

Індекс споживчих цін у Києві в березні 2026 року у порівнянні з лютим зріс на 1,8%.

Поділитися

Зловмисники масово розсилають повідомлення про нібито «енергетичні компенсації», прикриваючись назвами провідних державних установ. Мета схеми — викрасти дані карток та обнулити рахунки українців.

Як працює «компенсаційна» пастка?

Шахраї використовують тему енергетичної кризи та соціальної підтримки. Схема виглядає так:

  1. Повідомлення: У месенджерах (Telegram, Viber) або через SMS надходить сповіщення: «Вам нараховано компенсацію 2200 грн від Ощадбанку та Укренерго через складну ситуацію в енергосистемі».

  2. Гачок: Для отримання грошей пропонують перейти за посиланням на «офіційний сайт».

  3. Крадіжка: Посилання веде на фішингову копію банківського ресурсу, де жертву просять ввести повні дані картки, включаючи термін дії та CVV-код.

Червоні прапорці: як розпізнати обман

Фахівці «Ощадбанку» нагадують, що державні банки та відомства ніколи:

  • не розсилають інформацію про виплати через особисті повідомлення в месенджерах;

  • не запитують CVV-код або паролі з SMS для нарахування коштів;

  • не використовують скорочені посилання (на кшталт bit.ly або t.me) для банківських операцій.

План дій: що робити, якщо ви отримали таке повідомлення?

  • Ігноруйте: Не переходьте за посиланням, навіть якщо воно виглядає «офіційно».

  • Перевіряйте: Будь-яка державна допомога відображається у застосунку «Дія» або в офіційному кабінеті вашого банку.

  • Блокуйте: Якщо ви все ж ввели дані на сумнівному сайті — негайно заблокуйте картку через мобільний застосунок або за телефоном гарячої лінії банку.


Порада від «Київ1»:

Попередьте своїх близьких похилого віку. Саме вони найчастіше стають жертвами схем із «компенсаціями», оскільки звикли довіряти назвам державних установ. Справжні виплати (як-от березнева індексація пенсій) приходять автоматично без будь-яких переходів за посиланнями.

5 ознак того, що банківський сайт — ФЕЙК

Перш ніж ввести номер картки, перевірте ресурс за цими критеріями. Якщо хоча б один пункт збігається — негайно закривайте сторінку!

  1. Підозріла адреса (URL) Шахраї змінюють одну літеру в назві: замість oschadbank.ua ви можете побачити oschad-bank.info, oschad.pay-gov.com або oshadbank.top. Офіційні сайти держустанов завжди мають домен .ua або .gov.ua.

  2. Відсутність “замка” або помилка сертифіката В адресному рядку зліва має бути значок закритого замка. Якщо браузер видає попередження “Підключення не захищене” — цей сайт створений для викрадення даних.

  3. Запит надлишкових даних Для зарахування грошей банку потрібен лише ваш номер рахунку (IBAN) або номер картки. Якщо сайт просить CVV-код (3 цифри на звороті) або термін дії картки — це 100% шахраї.

  4. Психологічний тиск “Поспішайте! Виплата доступна лише наступні 2 години!”. Шахраї створюють штучний дефіцит часу, щоб ви не встигли подумати та перевірити інформацію.

  5. Граматичні помилки та дивний дизайн Фейкові сайти часто зліплені “на швидку руку”. Звертайте увагу на помилки в словах, непрацюючі кнопки меню або шрифти, які “пливуть”.

 

Як перевірити безпечно? Якщо ви сумніваєтеся, скористайтеся сервісом CheckMyLink від Кіберполіції або просто введіть назву банку в Google вручну — офіційний сайт завжди буде першим у видачі.