Фейкові 2200 грн: нова хвиля кібершахрайства

Зловмисники масово розсилають повідомлення про нібито «енергетичні компенсації», прикриваючись назвами провідних державних установ. Мета схеми — викрасти дані карток та обнулити рахунки українців.

Як працює «компенсаційна» пастка?

Шахраї використовують тему енергетичної кризи та соціальної підтримки. Схема виглядає так:

1. Повідомлення: У месенджерах (Telegram, Viber) або через SMS надходить сповіщення: «Вам нараховано компенсацію 2200 грн від Ощадбанку та Укренерго через складну ситуацію в енергосистемі».

2. Гачок: Для отримання грошей пропонують перейти за посиланням на «офіційний сайт».

3. Крадіжка: Посилання веде на фішингову копію банківського ресурсу, де жертву просять ввести повні дані картки, включаючи термін дії та CVV-код.

Червоні прапорці: як розпізнати обман

Фахівці «Ощадбанку» нагадують, що державні банки та відомства ніколи:

• не розсилають інформацію про виплати через особисті повідомлення в месенджерах;

• не запитують CVV-код або паролі з SMS для нарахування коштів;

• не використовують скорочені посилання (на кшталт bit.ly або t.me) для банківських операцій.

План дій: що робити, якщо ви отримали таке повідомлення?

• Ігноруйте: Не переходьте за посиланням, навіть якщо воно виглядає «офіційно».

• Перевіряйте: Будь-яка державна допомога відображається у застосунку «Дія» або в офіційному кабінеті вашого банку.

• Блокуйте: Якщо ви все ж ввели дані на сумнівному сайті — негайно заблокуйте картку через мобільний застосунок або за телефоном гарячої лінії банку.

Порада від «Київ1»:

Попередьте своїх близьких похилого віку. Саме вони найчастіше стають жертвами схем із «компенсаціями», оскільки звикли довіряти назвам державних установ. Справжні виплати (як-от березнева індексація пенсій) приходять автоматично без будь-яких переходів за посиланнями.

5 ознак того, що банківський сайт — ФЕЙК

Перш ніж ввести номер картки, перевірте ресурс за цими критеріями. Якщо хоча б один пункт збігається — негайно закривайте сторінку!

1. Підозріла адреса (URL) Шахраї змінюють одну літеру в назві: замість oschadbank.ua ви можете побачити oschad-bank.info, oschad.pay-gov.com або oshadbank.top. Офіційні сайти держустанов завжди мають домен .ua або .gov.ua.

2. Відсутність “замка” або помилка сертифіката В адресному рядку зліва має бути значок закритого замка. Якщо браузер видає попередження “Підключення не захищене” — цей сайт створений для викрадення даних.

3. Запит надлишкових даних Для зарахування грошей банку потрібен лише ваш номер рахунку (IBAN) або номер картки. Якщо сайт просить CVV-код (3 цифри на звороті) або термін дії картки — це 100% шахраї.

4. Психологічний тиск “Поспішайте! Виплата доступна лише наступні 2 години!”. Шахраї створюють штучний дефіцит часу, щоб ви не встигли подумати та перевірити інформацію.

5. Граматичні помилки та дивний дизайн Фейкові сайти часто зліплені “на швидку руку”. Звертайте увагу на помилки в словах, непрацюючі кнопки меню або шрифти, які “пливуть”.

Як перевірити безпечно? Якщо ви сумніваєтеся, скористайтеся сервісом CheckMyLink від Кіберполіції або просто введіть назву банку в Google вручну — офіційний сайт завжди буде першим у видачі.