У Києві в одному з найстаріших міських кіосків тепер можна придбати каву. Йдеться про МАФ, розташований на розі Хрещатика та Прорізної, який встановили ще у 1949 році.
Про це повідомив столичний активіст і пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Архітектурна пам’ятка повоєнного Києва
За словами активіста, кіоск є частиною історичної забудови центру столиці та був спроєктований українським архітектором Анатолієм Добровольським.
У післявоєнні роки подібні кіоски встановлювалися вздовж центральних вулиць Києва та мали єдиний архітектурний стиль, узгоджений із загальним виглядом міського простору.
Унікальний дизайн і українські мотиви
Споруда вирізняється декоративним оформленням, у якому використано елементи традиційного українського орнаменту:
кручені колони
рослинні та флористичні мотиви
декоративні деталі, характерні для архітектури середини ХХ століття
Один із двох — і останній
Як зазначає Дмитро Перов, ще кілька років тому на Прорізній існувало два таких кіоски, розташовані симетрично по обидва боки вулиці. Нині зберігся лише один — з непарного боку.
Нове використання історичної споруди
Сьогодні кіоск адаптували під сучасні потреби — тепер у ньому працює точка продажу кави. Таким чином історична споруда продовжує функціонувати, поєднуючи архітектурну спадщину та сучасний міський формат.
Цей кіоск — справжній “виживший”. Ось кілька цікавих фактів, які додають ваги цій події:
Чому цей кіоск — це не просто “будка”?
-
Авторство: Анатолій Добровольський, який спроєктував цю споруду, був головним архітектором Києва (1950–1955) і одним із авторів проекту відбудови Хрещатика.
-
Стиль: Це яскравий приклад так званого “українського необароко”. Зверніть увагу на кручені колони — вони відсилають до архітектури XVII–XVIII століть.
-
Контекст: Після війни Хрещатик задумувався як ансамбль, де навіть дрібні деталі — ліхтарі, лави та кіоски — мали відповідати єдиному величному стилю.
Історична довідка: що там продавали раніше?
Протягом десятиліть призначення цих споруд змінювалося:
-
Газети та тютюн: У радянські часи це були класичні точки “Союздруку”.
-
Театральні квитки: Багато киян пам’ятають їх саме як каси, де можна було купити квитки на вистави.
-
Довідкове бюро: Іноді вони слугували інформаційними пунктами для туристів.
Чому кава — це добре?
Хоча дехто з активістів може сперечатися щодо доцільності комерції в пам’ятках, досвід європейських міст показує: функціонуюча пам’ятка живе довше.
-
Догляд: Орендар зацікавлений у підтримці чистоти та збереженні фасаду.
-
Привабливість: Тепер це не просто зачинена коробка, а точка тяжіння для містян та туристів.
Порада: Якщо будете поруч, зверніть увагу на керамічне оздоблення та капітелі колон. Це справжня ювелірна робота архітектури малих форм, якої в Києві майже не залишилося.
