Київський державний театр оперети

Читайте також

Ринок праці-2025: 67% українських роботодавців відновили найм персоналу

Попри стабілізацію ринку, бізнес стикається з гострим дефіцитом кадрів.

У Києві на Різдво частково скасували графіки відключення світла

Як пише YASNO, у Києві скасували вечірні відключення електроенергії з 18:00 до 24:00 для шести груп споживачів

Нерухомість Києва: середня ціна «квадрата» на первинному ринку перевищила $2000

За підсумками 2025 року вартість житла у новобудовах столиці демонструє плавне зростання.

Продажі житла в Україні стагнують уже півтора року: аналіз НБУ

Попит на нерухомість стримують безпекові ризики, нестабільне енергопостачання та обмежений доступ до іпотеки.

Різдвяна маланка у Києві: Благодійна переберія від «Гуркоту»

Ватага друзів та подруг відтворюватиме давній обряд переберії з автентичними персонажами: Козою, Василем, Дідом та Чортами

Поділитися

Київський державний театр оперети міститься в приміщенні колишнього Троїцького народного будинку, який було збудовано на благодійні кошти на качану 20 століття. Ще задовго до того, як виник театр, отут часто відбувалися всілякі концерти та вистави-водевілі. Оперний театр почав свою роботу в 1934 році за назвою Київського театру музичної комедії. Набагато пізніше, в 1964 році театр був перейменований у Київський державний театр оперети.

Саме слово “оперета” – французького походження, і означає: маленька опера. Оперетою називають жанр, в якому поєднується музика, вокал, танець, акторське мистецтво й елементи естрадної майстерності.

Першою виставою, яку представили на суд глядачів актори Київського театру музичної комедії, стала оперета “Продавець птахів” К. Цеклера. Ця подія відбулася в грудні 1935 року. Наступними в репертуарі театру з’явилися кращі зразки світової оперети: “Летюча миша” І. Штрауса, “Циганське кохання” Ф. Легара, “Синя борода” Ж. Оффенбаха.

В 1938 році в Київському театрі оперети відбулася знаменна подія – відбулася блискуча прем’єра сучасної (на той час) української оперети 2Весілля в малинівці”. Оперета мала величезний успіх у публіки й навіть послужила основою для створення однойменного художнього фільму. У кінці 20 століття розгорілася суперечка навколо авторства цієї оперети. П’єсу, яку протягом багатьох сезонів ставили в Київському театрі оперети, написав Олексій Рябов. У той же час, на московській сцені, фільмі в якості автора зазначений Борис Александров. Внести ясність у це питання можуть лише дослідники, збройні архівними документами (обидві партитури зберігаються в бібліотеці ім. Вернадського в Києві), але відомо, що музика “Весілля в Зорянці” (у першоджерелі) Олексія Рябова була написана в більш ранній період. Академік, доктор мистецтвознавства Ю. Станішевський у своїй книзі “Корифей української опери” згадує, що “музика Александрова заснована на тематичному матеріалі й пісенних інтонаціях партитури Рябова”.

У роки Великої Вітчизняної війни Київський театр оперети евакуювали в Казахстан. В Алма-Аті театр відкрив свій перший військовий сезон.

За роки існування Київського театру оперети в ньому працювали багато талановитих людей. Довгий час головним диригентом театру був Олексій Рябов, автор відомих українських оперетт “Сорочинсий ярмарок”, “Весілля в Малинівці”, “Блакитний камінь” і інших. На сцені театру були поставлені класичні українські водевілі “Наталка-Полтавка” Н. Лисенко, “Сватання на Гончарвці” К. Стеценка, “За двома зайцями” В. Рождественського. Але не тільки музика українських композиторів звучала в стінах театру оперети. “Летюча миша” та “Ніч у Венеції” І. Штрауса, “Сильва” та “Принцеса цирку” І. Кальмана, “Весела вдова” Ф. Легара й багато інших шедеврів світової оперети.

Зараз у репертуарі Київського державного театру оперети майже 20 різножанрових постановок: оперети, мюзикли, музичні комедії, музичні казки. В 2004 році оперетою засновника жанру Жака Оффенбаха “Звана вечеря з італійцями” відкрилася камерна сцена “Театр у фойє”.