Київський державний театр оперети

Читайте також

У Києві 24 жовтня запровадили стабілізаційні відключення світла за оновленими графіками

У п'ятницю, 24 жовтня, у Києві запроваджено стабілізаційні відключення електроенергії згідно з графіками.

Подробиці гучної справи Андрія Білоуса щодо зґвалтування та сексуального насильства

Андрій Білоус, колишній художній керівник Молодого театру та ексвикладач Університету імені Карпенка-Карого, став фігурантом гучної справи.

У Києві не працює фунікулер

Вранці у п’ятницю рух фунікулера був тимчасово призупинений через відсутність електропостачання.

Концерт “SOUNDS, VOICES, AND DREAMS FROM UKRAINE”

Національна філармонія України запрошує на особливий концерт, що поєднує силу музики та живого слова, розкриваючи історію й дух України

Куточок Ностальгії 90-х та 2000-х у Книгарні «Сенс»

Книгарня «Сенс» на Хрещатику запрошує поринути у простір ностальгії та спогадів за безтурботним дитинством 90-х та початку 2000-х років

Поділитися

Київський державний театр оперети міститься в приміщенні колишнього Троїцького народного будинку, який було збудовано на благодійні кошти на качану 20 століття. Ще задовго до того, як виник театр, отут часто відбувалися всілякі концерти та вистави-водевілі. Оперний театр почав свою роботу в 1934 році за назвою Київського театру музичної комедії. Набагато пізніше, в 1964 році театр був перейменований у Київський державний театр оперети.

Саме слово “оперета” – французького походження, і означає: маленька опера. Оперетою називають жанр, в якому поєднується музика, вокал, танець, акторське мистецтво й елементи естрадної майстерності.

Першою виставою, яку представили на суд глядачів актори Київського театру музичної комедії, стала оперета “Продавець птахів” К. Цеклера. Ця подія відбулася в грудні 1935 року. Наступними в репертуарі театру з’явилися кращі зразки світової оперети: “Летюча миша” І. Штрауса, “Циганське кохання” Ф. Легара, “Синя борода” Ж. Оффенбаха.

В 1938 році в Київському театрі оперети відбулася знаменна подія – відбулася блискуча прем’єра сучасної (на той час) української оперети 2Весілля в малинівці”. Оперета мала величезний успіх у публіки й навіть послужила основою для створення однойменного художнього фільму. У кінці 20 століття розгорілася суперечка навколо авторства цієї оперети. П’єсу, яку протягом багатьох сезонів ставили в Київському театрі оперети, написав Олексій Рябов. У той же час, на московській сцені, фільмі в якості автора зазначений Борис Александров. Внести ясність у це питання можуть лише дослідники, збройні архівними документами (обидві партитури зберігаються в бібліотеці ім. Вернадського в Києві), але відомо, що музика “Весілля в Зорянці” (у першоджерелі) Олексія Рябова була написана в більш ранній період. Академік, доктор мистецтвознавства Ю. Станішевський у своїй книзі “Корифей української опери” згадує, що “музика Александрова заснована на тематичному матеріалі й пісенних інтонаціях партитури Рябова”.

У роки Великої Вітчизняної війни Київський театр оперети евакуювали в Казахстан. В Алма-Аті театр відкрив свій перший військовий сезон.

За роки існування Київського театру оперети в ньому працювали багато талановитих людей. Довгий час головним диригентом театру був Олексій Рябов, автор відомих українських оперетт “Сорочинсий ярмарок”, “Весілля в Малинівці”, “Блакитний камінь” і інших. На сцені театру були поставлені класичні українські водевілі “Наталка-Полтавка” Н. Лисенко, “Сватання на Гончарвці” К. Стеценка, “За двома зайцями” В. Рождественського. Але не тільки музика українських композиторів звучала в стінах театру оперети. “Летюча миша” та “Ніч у Венеції” І. Штрауса, “Сильва” та “Принцеса цирку” І. Кальмана, “Весела вдова” Ф. Легара й багато інших шедеврів світової оперети.

Зараз у репертуарі Київського державного театру оперети майже 20 різножанрових постановок: оперети, мюзикли, музичні комедії, музичні казки. В 2004 році оперетою засновника жанру Жака Оффенбаха “Звана вечеря з італійцями” відкрилася камерна сцена “Театр у фойє”.