З 2019 року Zagoriy Foundation системно відстежує трансформацію української благодійності: від мотивів донорів до рівня суспільної довіри. Під час великої війни ці зміни стали швидшими та глибшими. Наші дані — це не просто цифри, а інструмент для того, щоб громадський сектор працював стратегічно, опираючись на докази, а не припущення.
Що ви дізнаєтесь із повного звіту:
-
Портрет донора: кому, як часто та які суми українці донатили у 2025 році.
-
Бар’єри: що стимулює людей допомагати, а що стає на заваді.
-
Майбутнє практик: які види благодійності мають найбільший потенціал зростання.
-
Вплив бізнесу: як соціальна відповідальність (КСВ) впливає на вибір товарів у магазині.
[Читати повний звіт: Дослідження сфери благодійності 2025]
ТРИ КЛЮЧОВІ ТРЕНДИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ «ПРАВИЛА ГРИ»
1. Ефект «нової норми»: участь знижується, але стає регулярною
Сьогодні 62% українців залучені до благодійності чи волонтерства. Це менше порівняно з піковими показниками 2023–2024 років (80–85%), проте характер допомоги змінився. Благодійність стає звичкою: більшість донорів допомагають стабільно (раз на пів року і частіше), що свідчить про формування сталої моделі поведінки.
2. Довіра — головна валюта сектору
Запит на прозорість став критичним. 52% опитаних називають недовіру до фондів основною перепоною для внесків. Для порівняння: у 2022 році цей показник становив лише 30%. Люди хочуть чітко розуміти шлях кожної гривні та бачити вимірюваний результат.
3. Етичне споживання: вибір не товару, а позиції
Вперше КСВ бізнесу вийшла на передній план. Поведінка компанії під час війни (вихід з ринку РФ, підтримка Сил оборони) стала третім за важливістю критерієм при виборі товару, поступившись лише якості та ціні. Українці все частіше «голосують гривнею» за цінності бренду.
Для тих, хто віддає перевагу відео: короткий огляд основних тез із презентації на конференції «Небайдужі». [Дивитись на YouTube]
Ми віримо, що ці дані стануть для вас надійним фундаментом для прийняття рішень у фандрейзингу та комунікаціях.
