Олександр Федорович Возіанов — видатний український вчений-медик, хірург, один із лідерів європейської урології, якого називали «Патріархом української медицини». Про це пише Вечірній Київ.
Впродовж останніх півтора року Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.
Також у межах дерусифікації отримала нову назву і вулиця Академіка Карпінського у Солом’янському районі столиці.
Вона виникла у 1910-х роках і спершу мала назву Олександрівська. У 1939 році вулицю перейменували на честь російського вченого та геолога, президента Академії наук СРСР академіка Олександра Карпінського.
Оскільки життєвий шлях та наукова діяльність цього вченого мало пов’язана з Києвом та з Україною, ще у 2022 році експертна комісія порекомендувала Київській міській раді включити цю вулицю до переліку міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією або її сателітами.
З метою деколонізації столичної топоніміки, шляхом рейтингового електронного голосування в додатку «Київ Цифровий» було обрано нову назву цієї вулиці.
Серед варіантів щодо перейменування найбільшу кількість, а саме 6415 голосів, набрала пропозиція — вулиця Академіка Возіанова. Нова назва запропонована на честь відомого українського медика, який свого часу зробив великий внесок у розвиток ендоурології та лікування раку передміхурової залози та сечового міхура.
З 1987-2011 роки Олександр Возіанов очолював Інститут урології та нефрології (нині ДУ «Інститут урології НАМН України»). Під його керівництвом Інститут урології став сучасною академічною установою, в якій створено оптимальні умови для проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та надання висококваліфікованої урологічної допомоги населенню України.
У 1993 році О.Ф.Возіанов був обраний першим президентом Академії медичних наук України і працював на цій посаді до 2011 року.
Результати досліджень Олександра Возіанова опубліковані більш як у 600 наукових працях. Він створив велику школу урологів, підготувавши понад 40 докторів та кандидатів наук.
Його заслуги в розвитку медичної науки були широко визнані в Україні та за кордоном. Свого часу він був головою Української урологічної асоціації, постійним членом Міжнародної, Європейської та Американської урологічних асоціацій, членом Академій наук ряду іноземних держав.
Його діяльність відзначена також багатьма вітчизняними та іноземними нагородами. Вчений є дворазовим лауреатом Державної премії України (1987, 2001), нагороджений: орденом Дружби народів (1986), орденом «За заслуги» III ступеня (1996), орденом Ярослава Мудрого II ступеня (1998), золотою зіркою Героя України з врученням ордена Держави (2000), премією ім. В. І. Вернадського (2000), відзначений багатьма іноземними нагородами. У 1986 році отримав звання заслуженого діяча науки й техніки України. А у 1999 році став почесним громадянином міста Києва.
Видатний вчений помер 7 травня 2018 року, не доживши лише декілька місяців до свого 80 річного ювілею. Похований на Берковецькому цвинтарі у Києві.
Сьогодні його справу продовжують його син, онук та численні учні. А багато пацієнтів зберігають добру пам’ять про людину, що врятувала їм життя.
У 2019 році на згадку про видатного вченого, за ініціативи «Інституту урології Національної академії медичних наук України» на фасаді закладу на вулиці Володимира Винниченка, 9-А встановили меморіальну дошку Олександру Возіанову.
«Олександр Федорович був надзвичайно працьовитою, наполегливою, енергійною, порядною та щирою особистістю, людиною з великої літери. Він був талановитим лікарем, новатором, висококваліфікованим фахівцем — таким він назавжди залишиться у нашій пам’яті», — згадують видатного вченого колеги.
