На ДВРЗ живуть “інакші люди”

Читайте також

Нова підозра для екссудді Тандира: квартирні махінації та СІЗО без застави

Колишньому голові Макарівського райсуду Олексію Тандиру, який вже перебуває під вартою через смертельну ДТП, оголошено нову підозру.

Економіка київського транспорту: собівартість метро у п’ять разів вища за тариф

У 2025 році собівартість перевезення одного пасажира в київському метро становила 43,68 грн, а в наземному транспорті КП “Київпастранс” – 23,20 грн.

В Україні запустили Єдиний реєстр кваліфікацій: зарплати та вимоги стали відкритими

В Україні в режимі дослідної експлуатації запрацював Єдиний реєстр кваліфікацій (оновлений Класифікатор професій).

Пальне може подешевшати найближчими тижнями: аналіз та прогнози НБУ

Нацбанк прогнозує корекцію роздрібних цін на пальне у бік зниження вже найближчим часом.

Поділитися

Мікрорайон ДВРЗ, який завжди тримався на рейках, опинився у справжній пастці. Через енергетичну кризу та наслідки обстрілів звичне життя тисяч людей зупинилося разом із трамваями. І хоча влада звітує про заміну маршрутів, реальність мешканців «віддаленого острова» значно суворіша.

Замість трьох повноцінних трамвайних ліній, місто спромоглося частково замінити автобусами лише одну. Але й тут на людей чекав «сюрприз»: транспорт курсує за скороченою схемою, залишаючи частину району за бортом цивілізації.

Сьогодні вибір у мешканців невеликий: штурмувати поодинокий комунальний автобус або сподіватися на два приватних маршрути, які навряд чи здатні вивезти цілий район. Поки центр міста обговорює нові стратегії, ДВРЗ вчиться жити в умовах фактичної транспортної блокади.

На ДВРЗ справді живуть особливі люди — ті, хто звик долати труднощі. Але нинішня зима підготувала для них занадто складне випробування. Мікрорайон майже втратив свій головний зв’язок із великим містом.

Трамваї, які колись були символом та артерією району, зникли. На зміну комфортним рейковим маршрутам прийшла транспортна порожнеча. Лише один комунальний автобус на «обрізаному» маршруті та пара приватних маршруток — це все, що залишилося від транспортної інфраструктури колись потужного промрайону.

Люди змушені мерзнути на зупинках у надії втиснутися хоч у якийсь транспорт. ДВРЗ знову підтверджує свій статус «міста в місті», але цього разу — не з власної волі, а через транспортну безпорадність.