Новий Трудовий кодекс України має враховувати не лише економічні реалії, а й виклики повоєнного відновлення держави. Ідеться про захист прав працівників, інтеграцію ветеранів у трудові колективи та створення сучасних правил праці, які відповідатимуть європейському курсу України.
Україна готується до оновлення трудового законодавства. Чинний Кодекс законів про працю був ухвалений ще радянською владою в 1971 році. Попри численні зміни він не відповідає сучасним реаліям ринку праці, викликам війни та курсу держави на європейську інтеграцію. Саме тому влада працює над новою редакцією Трудового кодексу, яка має визначити правила трудових відносин у повоєнній Україні. Яким має бути цей документ і чому він безпосередньо стосується українських військових та ветеранів, читайте в матеріалі УНН.
Робота над новою редакцією Трудового кодексу триває кілька років. Проєкт документа розробляла команда Міністерства економіки у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковою спільнотою та міжнародними партнерами. Наразі документ уже пройшов етап погодження в Кабінеті міністрів України, а профільні комітети Верховної Ради – з питань освіти, науки та інновацій, а також з питань екологічної політики та природокористування – підтримали його ухвалення за основу.
До подальшого обговорення та доопрацювання нового Трудового кодексу залучені профільний парламентський комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Омбудсман України Дмитро Лубінець, Федерація профспілок України як сторона, що представляє інтереси працівників, а також представники роботодавців, адже саме новий кодекс має визначити баланс взаємовідносин між працівником і бізнесом у повоєнній Україні.
Ідеться не лише про технічне оновлення застарілого документа чи приведення українського законодавства до європейських стандартів. По суті, новий Трудовий кодекс має стати фундаментом моделі повоєнної держави. Саме він визначатиме, наскільки захищеним почуватиметься працівник, які гарантії матимуть ветерани після повернення з фронту та чи зможе держава забезпечити справедливі умови праці для людей, які пройшли війну. Голова Федерації профспілок України Сергій Бизов вважає, що новий Трудовий кодекс має стати одним із базових елементів повоєнного відновлення України, а його норми повинні враховувати реальність країни, де війна торкнулась кожного.
Голова Федерації профспілок України Сергій Бизов, форум “Ринок праці для економіки майбутнього: оновлення трудового законодавства України”
“Якщо ми хочемо декомунізувати Трудовий кодекс, то він має бути точно не гірший, ніж був попередній. Сам Трудовий кодекс – це фундамент періоду повоєнного часу. Сьогодні нашу Батьківщину захищають працівники у більшій мірі. Бо з початку війни вони або одягли однострій і призвалися, або їх призвали. Очевидно, що соціальна адаптація ветеранів буде відбуватися саме в трудових колективах, на тих робочих місцях, куди воїни повернуться після служби. Ми виступаємо за оновлення Трудового кодексу. Але не за рахунок людей праці. Війна поістині сьогодні для нас з вами є народною. З кожної родини, з кожного трудового колективу є захисник”, – зазначив Сергій Бизов у прямому ефірі телеканалу Новини.Live.
У ФПУ наголошують на тому, що профспілковий рух підтримує модернізацію трудового законодавства, однак виступає проти звуження прав працівників. Зокрема, у ФПУ раніше заявляли про неприпустимість послаблення права на страйк, запровадження локауту, обмеження можливостей працівників захищати свої права у суді та звуження соціальних гарантій.
Позиція профспілок полягає в тому, що новий Трудовий кодекс має не лише відповідати європейським стандартам, а й враховувати контекст країни, яка проходить через повномасштабну війну та вже зараз має підготуватися до повернення українських військових до цивільного життя.
Сергій Бизов підкреслює, що саме трудові колективи стануть одним із головних середовищ післявоєнної адаптації ветеранів. Люди, які сьогодні воюють, завтра повернуться на свої робочі місця – у школи, на заводи, в лікарні, транспортну сферу, державні установи та приватний бізнес. І від того, якими будуть правила трудових відносин, залежатиме не лише економічна стабільність, а й соціальна стійкість держави після війни.
Тому питання нового Трудового кодексу сьогодні виходить далеко за межі парламентських дискусій чи профільних комітетів. По суті, це питання того, якою буде повоєнна Україна – державою дешевої робочої сили без належних гарантій чи країною, яка цінує людей праці та тих, хто захищав її на передовій від російського загарбника.
Ось головні тези матеріалу:
Чому це важливо?
-
Застарілість: Чинний КЗпП був ухвалений у 1971 році й не відповідає сучасним ринковим реаліям та вимогам ЄС.
-
Ветераноцентричність: Саме в трудових колективах відбуватиметься основна соціальна адаптація воїнів після повернення з фронту.
-
Баланс інтересів: Документ має знайти компроміс між гнучкістю для бізнесу та захистом прав працівників.
Ключові позиції сторін
Роль трудових колективів у адаптації ветеранів
Голова ФПУ Сергій Бизов наголошує, що ветерани — це вчорашні вчителі, лікарі та робітники. Новий кодекс має гарантувати їм:
-
Повернення на попереднє місце роботи.
-
Справедливі умови праці без дискримінації.
-
Соціальну підтримку в межах підприємства.
“Соціальна адаптація ветеранів буде відбуватися саме в трудових колективах, на тих робочих місцях, куди воїни повернуться після служби.” — Сергій Бизов.
Статус документа (станом на травень 2026)
-
Розробка: Завершена у партнерстві з бізнесом та міжнародними експертами.
-
Уряд: Документ погоджений Кабінетом Міністрів.
-
Парламент: Профільні комітети підтримали ухвалення за основу. Триває доопрацювання положень щодо соціального захисту.
Новий Трудовий кодекс розглядається не просто як збірник законів, а як стратегічний документ, що визначить соціальне обличчя України після перемоги: чи буде це країна з високими гарантіями для захисників, чи територія з незахищеною робочою силою.

