Україна стає заручницею радянської «гігантоманії». Поки Лівий берег замерзає через пошкодження гігантів ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, влада шукає порятунок у розподіленій генерації. Чи реально замінити одного монстра сотнею маленьких установок?
Сьогодні, 29 січня, коли Київ живе за новими індивідуальними графіками відключень, питання енергонезалежності районів постало руба. Експерти «Політарени» проаналізували, чи стане когенерація панацеєю для столиці.
Що таке когенераційна установка (КГУ)?
Це сучасна «міні-ТЕЦ», яка з одного джерела палива (газу) одночасно виробляє дві критичні речі: світло та тепло.
-
ККД понад 90%: На відміну від звичайних станцій, які викидають тепло в повітря, КГУ використовує його для опалення.
-
Економія: Дозволяє зберігати до 40% енергоресурсів.
Проблема «радянських монстрів» Києва
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголошує: Київ — заручник централізації.
-
ТЕЦ-6 (Троєщина): Має потужність 500 МВт (цього вистачає на 500 тисяч квартир).
-
Вразливість: Один такий гігант є ідеальною мішенню. Для його повної заміни потрібно близько 215 установок потужністю 2,3 МВт кожна.
Гроші є, але чи є техніка?
У 2025 році через Prozorro на енергостійкість було законтрактовано 20,3 млрд грн, з яких 8,1 млрд пішли саме на КГУ та модульні котельні.
Ціна питання: Одна потужна установка на 2,3 МВт коштує близько 1 млн євро. Держава спроможна потягнути такі витрати, але закупівля — це лише 20% успіху.
Головна перешкода: «Трубна» пастка
Михайло Гончар, президент Центру «Стратегія XXI», застерігає: проста арифметика тут не працює.
-
Проблема підключення: Старі мережі Києва розраховані на гігантські труби від ТЕЦ. Підключити маленьку КГУ до магістралі діаметром понад метр технічно неможливо — тиск просто «не спрацює».
-
Локальність: КГУ ідеальні для нових кварталів, лікарень чи окремих ЖК, де мережі будуються з нуля. У старих районах (наприклад, на Лісовому масиві) це потребує повної перебудови підземних комунікацій.
Стратегія від Міністерства енергетики
Міністр енергетики Денис Шмигаль неодноразово наголошував: стратегія розподіленої генерації — це пріоритет №1. Проте, як показує досвід цієї зими, «паперові» плани РНБО від 2023 року втілюються надто повільно. Наразі уряд фокусується на «швидких» рішеннях:
-
Встановлення КГУ на об’єктах критичної інфраструктури (водоканали, лікарні).
-
Залучення бізнесу, який купує КГУ для власних потреб, знімаючи навантаження з міської мережі.
