Пенсіонерам не варто хвилюватися через можливе подорожчання проїзду в Києві.
У Києві можливе підвищення вартості проїзду в громадському транспорті, однак пенсіонерам хвилюватися не варто — для них пільги збережуться.
Як повідомив директор ГО «Інститут міста» Олександр Сергієнко, власники «картки киянина», серед яких переважно люди старшого віку, і надалі користуватимуться транспортом безкоштовно.
Наразі міська влада за дорученням Віталія Кличка готує розрахунки для можливого перегляду тарифів. Причина — зростання витрат на утримання транспортної системи та необхідність наблизити вартість проїзду до економічно обґрунтованого рівня. Востаннє тарифи змінювали ще у 2018 році.
Водночас у столиці наголошують: попри можливе подорожчання, система пільг залишиться чинною. Зекономлені бюджетні кошти планують спрямувати, зокрема, на підготовку міста до опалювального сезону.
«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві змінилася вартість проїзду у міській електричці залежно від способу оплати. Пасажирам доведеться платити більше при купівлі квитків у касах або терміналах, тоді як при оплаті через мобільний застосунок ціна залишається нижчою.
Ось головні аспекти того, як працюватиме система пільг та оплати у 2026 році:
Хто захищений від подорожчання?
Попри можливий перегляд тарифів, ключовий інструмент соціального захисту — «Картка киянина» — залишається чинним.
-
Пенсіонери: Для осіб пенсійного віку проїзд залишиться безкоштовним (за умови наявності активованої пільги на картці).
-
Інші пільговики: Ветерани, люди з інвалідністю та інші категорії, що мають право на безоплатний проїзд згідно із законом, також не відчують фінансового тиску.
-
Учні та студенти: Система знижок для молоді зазвичай переглядається окремо, але базові пільги також мають зберегтися.
Гібридна модель оплати: Цифровізація vs «Папір»
На прикладі міської електрички ми бачимо нову стратегію міста: стимулювання безготівкових та мобільних розрахунків.
Куди підуть “зекономлені” кошти?
Міська влада пояснює необхідність підняття тарифів не лише дефіцитом бюджету метрополітену, а й стратегічними потребами всього міста:
-
Енергетична безпека: Підготовка до опалювального сезону (ремонт ТЕЦ, мереж).
-
Утримання інфраструктури: Попри те, що 64 грн — це “роздута” цифра з інвестиціями, реальні витрати на запчастини та електрику все одно перевищують нинішні 8 грн.
-
Стабілізація системи: Скорочення дотацій дозволить місту вільніше маневрувати коштами в умовах воєнного стану.
Важливий нюанс
Олександр Сергієнко підкреслює, що тарифи не змінювалися з 2018 року. За цей час купівельна спроможність гривні та вартість енергоносіїв кардинально змінилися. Тому навіть якщо тариф не піднімуть до “космічних” 64 грн, його наближення до рівня 20–25 грн (як у маршрутках) виглядає неминучим кроком для тих, хто не має пільг.
