Провал Олімпіади з математики для восьмикласників викрив кризу в освіті

Читайте також

Чому у Києві зникає зв’язок та інтернет

Через тривалі відключення електроенергії (до 18–20 годин на добу) критичне обладнання провайдерів та мобільних операторів працює на межі можливостей.

Хто має право перевіряти документи з 2026 року

З початком 2026 року в Україні набули чинності законодавчі зміни, що чітко регламентують процедуру перевірки документів громадян.

У Києві запустили перші міні-ТЕЦ

У Києві розгортають мережу автономної генерації, покликану мінімізувати наслідки російських атак.

Енергетична криза у Києві та області

Енергетична ситуація в Україні залишається вкрай напруженою через поєднання масованих атак та аномальних морозів.

Воркшоп зі швидкочитання від Книгарні «Є»

Книгарня «Є» запрошує на практичну зустріч «Як читати швидше та встигати більше», де ви зможете перетворити накопичені стоси книг на прочитані шедеври

Поділитися

Перший етап Всеукраїнської олімпіади з математики серед восьмикласників, що відбувся 18 жовтня 2025 року, завершився шокуючими результатами: 1254 із 1352 учасників (93%) не змогли розв’язати жодного завдання. Викладачка Катерина Халепа проаналізувала результати і заявила, що проблема не в дітях, а у стані шкільної освіти та умовах проведення олімпіад.

Катастрофічні результати

Аналіз, проведений викладачкою одного з київських ліцеїв, показав, що переважна більшість школярів, які вважаються сильними учнями, не продемонструвала жодних знань, необхідних для виконання олімпіадних завдань:

  • Нуль балів: 58% київських відмінників отримали нуль балів.
  • Мінімальний бал: Ще 35% набрали лише від одного до шести балів (при максимумі 7 балів за одне завдання).
  • Загальний результат: Фактично 93% учасників не впоралися з жодним завданням.

Одиничні успіхи: Лише один школяр набрав 21 бал (розв’язав три завдання з чотирьох), і лише 17 учасників змогли виконати два завдання.

Критика системи: Три головні проблеми

Катерина Халепа вважає, що організатори, Міністерство освіти і науки (МОН), повинні звернути увагу на системні недоліки, які демотивують учнів і призводять до таких результатів.

Проблема Пояснення викладачки
Дефіцит кадрів У Києві катастрофічно бракує вчителів математики. Педагоги працюють із перевантаженням (по 30 годин на ставку), не маючи можливості займатися додатковими гуртками для підготовки олімпіадників.
Складність завдань Занадто складні завдання лише відбивають у дітей інтерес до участі у змаганнях, перетворюючи олімпіаду на знеохочуючий досвід.
Нерівні умови Українські школярі мають приїжджати на змагання особисто, спускатися в укриття та “доводити”, що не списують. Водночас їхні ровесники за кордоном можуть проходити відбір дистанційно (часто без підтвердження навчання в українській школі) та автоматично переходити до наступного етапу.

Викладачка підкреслила, що за таких умов “не йдеться про пошук найкращих”, а лише про знеохочення школярів до точних наук.

Контекст: Нещодавно МОН України оприлюднило статистику, яка підтверджує, що найбільший дефіцит кадрів в українських школах спостерігається саме серед викладачів точних наук (математика, фізика) та іноземних мов.