Міністр соціальної політики Денис Улютін виступив із заявою, яка вселяє хвилю надії у серця мільйонів українських пенсіонерів, студентів та малозабезпечених. Уряд, схоже, визнав ганебну брехню і нарешті готовий повернути прожитковому мінімуму його справжнє, соціальне обличчя!
У Верховній Раді лежать законопроєкти (№ 13466-13469), які мають одну драматичну мету: зрівняти прожитковий мінімум із фактичним споживчим кошиком. Це означає, що соціальні виплати мають стати справедливими, а не просто фікцією на папері!
“Ми дамо можливість встановити прожитковий мінімум на рівні фактичного!” — ці слова Міністра звучать як обіцянка нової ери.
Цинічна гра: Заручники розрахункової формули
Але тут же з’являється жорстока реальність і цинічний парадокс. Улютін чітко пояснює, чому ця обіцянка не може бути виконана миттєво.
Прожитковий мінімум настільки “забруднений” тим, що використовується як абсурдна розрахункова одиниця для тисяч штрафів, зборів та виплат, що його підвищення “створить значний тиск на бюджети”.
Іншими словами: уряд визнає, що сьогоднішня “мінімалка” — це мізер, на який неможливо вижити, але він боїться її чіпати, оскільки вся фінансова система України тримається на цій абсурдній і заниженій цифрі!
Для виходу з цього зачарованого кола пропонується запровадити “базову величину” — умовну, “бездушну” грошову одиницю, щоб зняти соціальне навантаження з прожиткового мінімуму. Це виглядає як хитрий маневр, щоб не руйнувати фінансову піраміду, поки українці продовжують виживати.
Гірка ціна: Бюджет 2026
Поки в Раді тривають затяжні ігри з законопроєктами, Уряд вже вніс до Бюджету на 2026 рік мізерні цифри, які є кричущим свідченням того, наскільки далеко ми від фактичного споживання:
- Прожитковий мінімум на особу: 3209 грн (навіть не вартість гарного продуктового набору на тиждень!).
- Працездатні: 3328 грн.
- Непрацездатні (пенсіонери): 2595 грн.
Емоційний підсумок: Слова Міністра дарують надію на справедливість, але реальні цифри Бюджету-2026 кидають цю надію в обличчя мільйонам. Справжня боротьба за гідне життя тільки починається, і вона проходить не на кухнях, а у стінах Верховної Ради. Чи вистачить народним обранцям волі, щоб нарешті проголосувати за реальність, а не за фінансову зручність?
