Раритетна “Попелюшка” без гарбузів – ФОТО

Читайте також

У Києві Хвилина мовчання лунатиме через 400 гучномовців

Відсьогодні, 21 квітня, столиця розпочинає повноцінне використання міської системи оповіщення для оголошення загальнонаціональної Хвилини мовчання.

«Об’єкт укриття»: масштабна виставка до 40-річчя Чорнобильської трагедії

У четвер, 23 квітня, у Національному центрі «Український Дім» у Києві розпочне роботу виставковий проєкт «Чорнобиль. Об’єкт укриття»

Все керівництво патрульної поліції у Києві відсторонено після теракту

Судячи з отриманих даних, МВС розпочало масштабну чистку та реформування структури патрульної поліції.

Гетманцев заявив про провал боротьби з тіньовими схемами в Україні

Безпорадність правоохоронців завдає державі не меншої шкоди, ніж пряма корупція.

Скільки років в’язниці можуть отримати патрульні, які втекли від київського стрілка

Під час нападу на вулиці Деміївській у Києві правоохоронці покинули місце події, не зупинивши озброєного нападника.

Поділитися

Незрозуміло, чому опера «Попелюшка» Дж. Россіні у Національній опері йде усього раз на рік. Адже це дуже зворушливий та життєрадісний спектакль, який сам композитор визначив як “dramma giocoso” (весела драма) Вона сповнена блискучого гумору та кумедних ситуацій, але у той же час у ній розкриваються глибокі почуття героїв, їх поетичність і натхненність. От тільки у неї немає нічого спільного зі знайомою кожному казкою Шарля Перро з магією та каретою, що перетворюється на гарбуз.

Але в опері є добрий принц, дві дурні сестри і, звичайно ж, сама чарівна Попелюшка. Россіні дуже швидко писав оперу за значно простішим сюжетом. Крім того, він використав у творі декілька вже готових номерів з інших своїх опер, наприклад, увертюра з «Газети, або Браку за контрактом», яку він написав всього декількома місяцями раніше, а ще тут чути мелодії з “Севільського цирульника”. Власне, опера була написана Россіні в рекордно короткий термін – за 24 дня, а прем’єра одразу ж відбулася 25 січня 1817 року в Римі в театрі Валле. Можливо, саме через такий поспіх прем’єрний показ провалився, зате вже друге виконання пройшло з величезним успіхом, і протягом багатьох років ця опера була одним з найпопулярніших творів Россіні після «Севільського цирульника» і «Вільгельма Телля».

Але останні років п’ятдесят вона рідко ставиться. Важко сказати, чому, можливо тому, що для її постановки потрібні співаки, здатні співати в ще більш швидких темпах і ще точніше, ніж в «Севільському цирульнику», особливо складне колоратурне контральто для ролі Попелюшки. Тому треба привітати з успіхом акторський склад Національної опери. 14 листопада головні партії виконали Тетяна Пімінова (Анджеліна, Попелюшка, пасербиця дона Маньїфіко), Богдан Тарас (Дон Маньїфіко, барон ді Монтеф’ясконе), Дмитро Іванченко (Дон Раміро, принц Салерно), Ігор Мокренко (Дандіні), Лілія Гревцова (Клорінда) та ін.

Постановний склад: диригент-постановник – Володимир Кожухар; режисер-постановник – Італо Нунціата; хормейстер-постановник – Богдан Пліш; художник-постановник – Марія Левитська; художники костюмів – Марія Левитська та Наталія Кучеря.