Раритетна “Попелюшка” без гарбузів – ФОТО

Читайте також

Відключення світла 7 грудня

Для побутових споживачів заходи обмеження діятимуть від 09:00 до 20:00.

На Софійській площі Києва запалили вогні на головній ялинці країни

Поруч з ялинкою буде й гарна і теж символічна фотозона – "Крила Фенікса".

“Міс Україна-2024” – киянка Марія Мельниченко

Вперше за три роки конкурс "Міс Україна-2024" провели наживо.

У Києві судитимуть чоловіка, який у підземному переході зґвалтував 23-річну дівчину

За даними поліції, 37-річний киянин зґвалтував дівчину у метро, змусивши її віддати 4 тисячі гривень.

З нагоди Дня Збройних Сил України співачка Охтирчанка та незрячий ветеран-блогер Віталій Верес презентували музичне відео «Мрія моя»

З нагоди Дня Збройних Сил України співачка Охтирчанка та незрячий ветеран-блогер Віталій Верес презентували музичне відео «Мрія моя»

Поділитися

Незрозуміло, чому опера «Попелюшка» Дж. Россіні у Національній опері йде усього раз на рік. Адже це дуже зворушливий та життєрадісний спектакль, який сам композитор визначив як “dramma giocoso” (весела драма) Вона сповнена блискучого гумору та кумедних ситуацій, але у той же час у ній розкриваються глибокі почуття героїв, їх поетичність і натхненність. От тільки у неї немає нічого спільного зі знайомою кожному казкою Шарля Перро з магією та каретою, що перетворюється на гарбуз.

Але в опері є добрий принц, дві дурні сестри і, звичайно ж, сама чарівна Попелюшка. Россіні дуже швидко писав оперу за значно простішим сюжетом. Крім того, він використав у творі декілька вже готових номерів з інших своїх опер, наприклад, увертюра з «Газети, або Браку за контрактом», яку він написав всього декількома місяцями раніше, а ще тут чути мелодії з “Севільського цирульника”. Власне, опера була написана Россіні в рекордно короткий термін – за 24 дня, а прем’єра одразу ж відбулася 25 січня 1817 року в Римі в театрі Валле. Можливо, саме через такий поспіх прем’єрний показ провалився, зате вже друге виконання пройшло з величезним успіхом, і протягом багатьох років ця опера була одним з найпопулярніших творів Россіні після «Севільського цирульника» і «Вільгельма Телля».

Але останні років п’ятдесят вона рідко ставиться. Важко сказати, чому, можливо тому, що для її постановки потрібні співаки, здатні співати в ще більш швидких темпах і ще точніше, ніж в «Севільському цирульнику», особливо складне колоратурне контральто для ролі Попелюшки. Тому треба привітати з успіхом акторський склад Національної опери. 14 листопада головні партії виконали Тетяна Пімінова (Анджеліна, Попелюшка, пасербиця дона Маньїфіко), Богдан Тарас (Дон Маньїфіко, барон ді Монтеф’ясконе), Дмитро Іванченко (Дон Раміро, принц Салерно), Ігор Мокренко (Дандіні), Лілія Гревцова (Клорінда) та ін.

Постановний склад: диригент-постановник – Володимир Кожухар; режисер-постановник – Італо Нунціата; хормейстер-постановник – Богдан Пліш; художник-постановник – Марія Левитська; художники костюмів – Марія Левитська та Наталія Кучеря.