Шкільна форма не є обов’язковою

Читайте також

Тарифи на світло 2025–2026: чому побутова ціна нижча за ринкову

Сьогодні українські домогосподарства сплачують лише частину реальної вартості електроенергії.

Україна 2026: головні зміни у виплатах, медицині та податках

З 1 січня 2026 року в Україні набуває чинності низка законодавчих та соціальних новацій.

Цього тижня у столиці триватимуть продуктові сільськогосподарські ярмарки

Цього тижня у столиці пройдуть продуктові сільськогосподарські ярмарки.

Ринок праці 2025: де платять понад 50 тисяч гривень та хто став лідером зростання

Наприкінці 2025 року в Україні спостерігається суттєве зростання заробітних плат у сферах будівництва, логістики та послуг.

Без «подвійних» черг: у Кабміні обіцяють адаптувати графіки для киян після тривалих блекаутів

Уряд працює над тим, щоб споживачі, які пережили багатогодинні аварійні відключення, не потрапляли одразу під планові обмеження.

Поділитися

Згідно з наказом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА № 929 «Про шкільну форму», директорам середніх закладів освіти комунальної власності доручено до 1 грудня 2017 року провести обговорення питання доцільності використання здобувачами освіти шкільної форми з представниками органів самоврядування закладів освіти.

Після обговорення у разі потреби необхідно підготувати зміни до статутних документів закладів освіти з урахуванням пропозицій та рішень органів самоврядування закладів освіти.

Варто зауважити, що документ зобов’язує педагогічних працівників не допускати випадків порушення етики спілкування з учнями щодо використання чи невикористання шкільної форми.

«Сьогодні є запит про те, що шкільна форма не повинна бути обов’язковою, – зазначає заступник голови КМДА Олексій Резніков. – Ми не говоримо про однозначне тотальне скасування форми. Ми говоримо про наявність вибору”.

На думку урядовця, кожна школа повинна зібратись тріумвіратом «батьки-діти-вчителі» та обговорити, який дрес-код має бути у закладі.

“Якщо вони разом вирішили, що в школі має бути форма, це буде прописано в Статуті школи в який, звісно, можна внести зміни без проблем – одні дітки випускаються зі шкіл, а інші – вступають. Якщо в іншій школі тріумвірат вирішить, що хочуть піджаки з емблемою – добре. Якщо в третій школі вирішать, що хочуть ходити в джинсах і светрі – це їхнє право. У наказі першочергово йдеться про те, що ми маємо виховувати вільних людей із дитинства. Київ – це територія свободи, і ми говоримо про право вибору – щоб українці змалечку зростали вільними людьми, які мають, зокрема, домовлятись між собою, знаходити компроміс», – наголосив Олексій Резніков.