У мене в руках – надзвичайно цікава і дуже повчальна книга «Смарагдові озера», яку кілька днів тому на творчій зустрічі у Літературно-меморіальному музеї Марії Заньковецької в Києві мені презентувала її авторка – відома українська письменниця та громадська діячка Тетяна Морачевська.
Знайомство з Тетяною Морачевською
З пані Тетяною я познайомився у вересні цього року на відкритті художньої виставки ії талановитого онука — Данила Ноздрі. Вона виконувала функції арт-менеджерки.
Але й сама Тетяна Морачевська – далеко непересічна людина! Окрім письменництва, Тетяна Морачевська займається громадською діяльністю. З 2001 по 2015 роки вона була членом правління в Українському фонді культури імені Бориса Олійника, є лауреаткою премії «Киянка року», нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня за вагомий внесок у розвиток української культури. Пані Тетяна також очолює ВГО “Фундація “Олеся”.
Доречі серед її пращурів чимало постатей, що сприяли становленню Української держави (І.Мазепа, М.Галузевський, П.Морачевський, О.Коваль).
Вона завжди буквально фонтанує супер цікавими ідеями. І ось що прикметно: всі її творчі задуми є надзвичайно продуктивними та конструктивними, бо пані Тетяна – Людина Діла. А ще вона є Людиною Слова. Саме цьому усі її починання у сфері Мистецтва та Культури є успішними. Позаяк Тетяна Морачевська – надзвичайно працьовита і послідовна у досягненні поставленної мети.
Адже девіз цієї енергійної жінки по життю дуже простий: «Сказано – зроблено!»
Смарагдові озера
Ось так було і з романом «Смарагдові озера», яку авторка присвятила світлій пам’яті своєї любої бабусі Валентини. Хоча ця унікальна за концентрацією любові і доброти книга – це художній роман в 14 есеях про справжнє (не згасаюче!) Кохання чоловіка та жінки, яке долає будь-які життєві випробування і перешкоди.
На творчій зустрічі пані Тетяна розповіла присутнім: «Цей твір я написала ще 10 років тому. Але одвічна філософська квестія (стосовно істинних цінностей людства!) не має часових обмежень…
Ця книга – про Кохання. Про моє Кохання до мужчини, який став сенсом усього мого життя…І цим сказано все…»
Ну що ж, у сучасній українській літературі про кохання між чоловіком і жінкою пишуть багато і красиво. Це – факт. У філософських та богословських трактатах про кохання пишуть глибоко і піднесено, маючи на увазі в першу чергу високу, чисту любов, Любов із великої літери.
Але будемо говорити, як є: у буденному житті, переповненому турботами про «хліб наш насущний», любов, на жаль, зустрічається не надто часто… А те, що зустрічається, на справжню високу Любов, не завжди схоже…
Представники молодого покоління тут взагалі, як мовиться, серед трьох сосен заблукали: зазвичай, юні Ромео та Джульетти «любов’ю» називають тілесний потяг до іншої людини – потяг із сексуальним підтекстом… Іноді молоді хлопці та дівчата плутають любов із закоханістю та прихильністю…
Думаю, їм просто бракує життєвого досвіду – ще не так багато гуль набили собі на лобі… Про справжню Любов, як про високі відносини між чоловіком і жінкою, можуть судити лише люди із великим життєвим досвідом. І до цієї когорти належить авторка дивовижно цікавої та справді глибокої книги Тетяна Морачевська.
Тетяна, Тамазі та інші
На творчій зустрічі, куди ексклюзивно було запрошено редакцію портала Київ 1, її учасники дізналися, що головні герої її роману «Смарагдові озера» багато в чому схожі на неї саму і її чоловіка – Тамазі. В решті персонажів цієї автобіографічної книги, яка читається на одному диханні, можна без особливого напруження упізнати їхніх родичів та талановитих друзів.
За вигаданими іменами вбачаються відомі українські постаті : актори Наталія Сумська та Анатолій Хостікоєв, телеведучі Олександр Сафонов та Олена Сидорук, художник Володимир Слєпченко та багато не менш поважних наших сучасників.
На творчій зуcтрічі пані Тетяна яскраво розповіла, як її матір врятував німецький офіцер, як вона познайомилася з Полом Маккартні, як мандрувала різними країнами нашої планети та ще багато чого дуже цікавого.
Творча зустріч проходила в дуже домашній атмосфері і реально трансформувалася в презентацію письменницького таланту авторки.
Рецензія
Серед рецензій на роман «Смарагдові озера» найбільш мені припала до душі думка мистецтвознавчині і співзасновниці Міжнародного арт-проєкту «Повертайся живим» Наталії Бондаренко. На мою думку, ця рецензія варта уваги відвідувачів порталу Київ1. Тому друкую її текст майже без купюр.
«Елегантна сповідь панянки…»
“Тетяну Морачевську добре знають в Україні як громадську діячку, жінку, що натхненно піклується про свою родину, всім серцем переймається про збереження пам’яті свого предка Морачевського (саме він вперше переклав українською тексти Біблії)… Гортаючи сторінки роману “Смарагдові озера”, читач немов занурюється у сни конкретної жінки, а із плином прочитаного, уособлює себе із героїнею оповіді – неначе сам стає тим сновидцем, що живе у фантасмагоричному, і, водночас, досить конкретному земному бутті.
Письменниця веде оповідь, власне, про себе, описує реальні події свого життя – іноді із елегантною компліментарністю до себе і своїх героїв, а іноді – із вражаючою відвертістю, коли правда життя буває жорстокою і невідповідправною.Сама подача літературного полотна Тетяни Морачевскої здається невимушеною, навіть випадковою. Так, наче жінка зустріла свою подругу і у затишній кав’ярні розповідає про своє життя.
Розповідає без нравоучення, без скарг і пишномовностей…Але після цього откровення тому, хто вислухав цю історію, стає на душі затишно і спокійно.Авторка «Смарагдових озер» створює лінгвістичний мікс, накладаючи шар за шаром мовні історичні традиції українського містянина від кінця XIX століття до нашого сьогодення – XXI cтоліття.
Вона ніби витягує із бабусиної скриньки дорогоцінні перли – слова, які давно зникли із нашого мовного простору. Але письменниця так вдало і невимушено апелює ними, що читачеві здається, ніби він чує мову своїх прародичів і все розуміє і бачить, немов через призму чудесного калейдоскопу «Смарагдових озер».
“Смарагдові озера”: довгий шлях
… Отож, відтепер маю у своїй сімейній бібліотеці дуже цікаву і актуальну книгу – про наше непросте життя – буття, про людей, із якими давно і добре знайомий, про непересічні взаємостосунки між справжнім Чоловіком та неординарною Жінкою, які зберегли безцінний дар Кохання, пройшовши разом довгий і не завжди легкий спільний життєвий шлях…
Назва «Смарагдові озера» з’явилася не випадково. Ця фраза належить чоловіку письменниці Тамазі, який ще на початку їхніх відносин порівнював зелені очі своєї майбутньої дружини з гірськими озерами.
«Я запам’ятала на все життя наші перші з чоловіком романтичні зустрічі, коли він мені казав: «У тебе такі очі, які глибокі смарагдові озера, як гірські озера. І я хочу потонути в них», — пояснила авторка.
На написання книги у Тетяни Морачевської пішло понад 14 років.
“Роман присвячений порадам моєї мудрої бабусі Валі, яка давала мені їх колись у дитинстві. Це поради про те, як прожити сімейне життя у 20, 30, 40, 50 років тощо. Він вчить поважати один одного, любити свого чоловіка і берегти кохання. Маленькі жіночі хитрощі, але дуже мудрі», — згадує пані Тетяна.
Авторка підкреслює, що книга «Смарагдові озера» розповідає про «класичне сімейне побудування родини», втім закликає прочитати його усім, незалежно від вподобань.
«Я людина вільних думок, яка сприймає гендерну рівність і будь-який сексуальний вибір людей, я нормально ставлюся до цього. Але цей роман про моє життя, і він буде близький людям, які у сімейному житті вважають головною любов чоловіка і жінки», — впевнена Тетяна Морачевська.
Зазначимо, що це другий роман київської письменниці. Перша книга «На крилах кохання» — це біографічний роман, який був виданий у 2017 році. У ньому авторка розповідає про зраду, втрату рідних та друзів, зустрічі з унікальними людьми і шалене кохання. Наразі Тетяна працює над третім твором. Як вона зізналася, у ньому будуть зібрані цікаві та маловідомі історії з життя відомих людей.
