Подача тепла в київські будинки щороку супроводжується проблемами, які цьогоріч загострюються через військові ризики та критичний стан інфраструктури. Хоча 90% будинків отримали акти готовності, експерти попереджають: старий житловий фонд і мережі можуть спричинити значні аварії, особливо на Правому березі.
Коли увімкнуть опалення: Дата невідома
Офіційно опалювальний сезон у Києві стартував 3 жовтня для закладів соціальної сфери (школи, дитячі садки, пологові будинки).
- Для житлових будинків: Опалення вмикають лише після того, як середня добова температура в місті триматиметься на рівні +8°C протягом трьох діб. Синоптики поки що такого зниження не прогнозують.
- Незмінність правил: Енергетичний експерт Геннадій Рябцев наголошує, що, попри недосконалість, ця норма залишається чинною, і початок сезону не прив’язаний до конкретних календарних дат.
Проблеми та гарантії: “Ніхто нічого не гарантує”
Попри те, що майже 90% житлових будинків у столиці отримали акти готовності, експерти критично оцінюють реальний стан мереж.
Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, попереджає:
“Ніхто не може гарантувати, що конкретно в конкретному будинку почнеться опалювальний сезон. Проблем навколо така кількість, що ніхто нічого гарантувати не може“.
Основні виявлені порушення (за моніторингом Держенергонагляду):
- Пошкоджена або відсутня ізоляція труб.
- Несправна або застаріла запірна арматура.
- Відсутність контрольно-вимірювальних приладів.
Експерти вважають, що якби перевірку проходили багатоквартирні будинки, порушення були б зафіксовані у 80% з них.
Де буде найгірша ситуація та найбільше аварій
Найбільша загроза аварійності стосується старого житлового фонду та старих комунікацій.
Перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що “Київтеплоенерго” до старту опалення планує завершити реконструкцію 13 ключових ділянок тепломереж, щоб усунути найбільш проблемні місця.
Ризики електропостачання: Чи витримають мережі обігрівачі?
Відсутність гарантій щодо тепла змушує киян готуватися до використання електричних обігрівачів, що створює ризик перевантаження електромереж.
- Блекаут неможливий: Геннадій Рябцев стверджує, що “погасити” всю українську енергосистему та призвести до повного блекауту неможливо.
- Місцеві знеструмлення: Однак після кожного масованого удару РФ є висока ймовірність знеструмлень в окремих регіонах (Київ, Кривий Ріг, Дніпро, Одеса, Чернігів, Суми), що вимагатиме аварійних робіт.
- Захист енергосистеми: На відміну від 2022–2023 років, зараз енергетики мають більше можливостей для швидкої заміни пошкодженого обладнання та кращий фізичний захист мереж, хоча його рівень все ще недостатній, особливо в прифронтових регіонах.
