Масштабне дослідження доступності оренди житла в Україні, проведене аналітиками ЛУН та Work.ua, показало критичну ситуацію в більшості обласних центрів. Експерти порівняли середні зарплати з медіаною вартості оренди однокімнатних квартир та виявили, що в деяких містах на оренду доводиться витрачати до 87% заробітної плати.
Найскладніша ситуація в Ужгороді – 87% зарплати витрачається на оренду; У столиці орендарі віддають 68% заробітку; Харків показує найнижчий показник – 21%, що пов’язано з воєнними ризиками; У європейських країнах на оренду витрачають близько 25-30% доходу.
За даними дослідження, в усіх великих містах України, крім Харкова, орендарі витрачають на житло значно більше від рекомендованих економістами 30% місячного доходу. Аналітики пояснюють, що саме такий відсоток вважається оптимальним для збереження належного рівня життя.
Особливо гостра ситуація склалася в західних регіонах країни. В Ужгороді, який знаходиться найдалі від зони бойових дій, через великий попит ціни зросли до безпрецедентного рівня – 87% від середньої зарплати. Це означає, що більшість орендарів змушені шукати додаткові джерела доходу або економити на інших важливих витратах.
Для порівняння, у Німеччині, де середня зарплата становить €3,741, на оренду житла витрачають близько 27.6% доходу. Подібна ситуація спостерігається і в інших розвинених країнах Європи. Наприклад, у Франції цей показник тримається на рівні 25-30%.
Проблема доступності оренди житла характерна не лише для України. У світовій практиці використовують різні підходи до її вирішення: регулювання цін на оренду в певних районах міста (можливе зменшення пропозицій на ринку); будівництво соціального житла за рахунок держави або міської влади; надання адресних субсидій для молоді та студентів; запровадження інноваційних фінансових моделей (як у Південній Кореї); створення спеціальних житлових програм для малозабезпечених верств населення; стимулювання будівництва нового житла для збільшення пропозиції на ринку.
В умовах війни ситуація на ринку оренди житла має свою специфіку. Наприклад, у Харкові низька вартість оренди (21% від середньої зарплати) пов’язана не з економічним добробутом, а з високими безпековими ризиками. Водночас у західних областях країни підвищений попит через внутрішню міграцію призвів до значного зростання цін.
За словами експертів ЛУН, для покращення ситуації необхідно впроваджувати комплексні рішення. Цікавим є досвід Південної Кореї, де замість щомісячної оплати практикується довгострокова оренда під заставу. Орендар вносить 40-90% від вартості житла, які повертаються після закінчення терміну оренди.
Дослідження ЛУН та Work.ua допомагає українцям краще оцінювати свої можливості при плануванні переїзду або оренди житла в різних містах. Це особливо актуально в умовах значної внутрішньої міграції та обмежених фінансових можливостей більшості громадян.
