У Києві з будинку на Хрещатику приберуть зірку

Читайте також

Музична сповідь, що торкається серця: «Нема ціни життю»

Бувають пісні, які не просто слухають — ними дихають.

Що подорожчає в супермаркетах Києва вже до кінця березня?

Стрибок цін на пальне та нестабільність на Близькому Сході запускають ланцюгову реакцію в українському ритейлі.

Київ різко впав у рейтингу найдорожчого житла Європи

Київ за останні пів року різко опустився у рейтингу європейських міст за вартістю житла.

Які документи потрібні для продажу харчової продукції

Які документи потрібні для продажу харчової продукції в Україні: сертифікат якості, лабораторні випробування, вимоги до маркування та безпечності товарів.

У Києві презентували перший хмарочос із концепцією «довголіття»

Сучасна розкіш — це не золото в інтер’єрі, а додатковий час та якість вашого здоров’я.

Поділитися

У Києві ухвалили рішення про демонтаж 47 об’єктів радянської та російської імперської спадщини. Серед них – знакова радянська зірка на даху будинку над Хрещатиком. Про це повідомили у КМДА.

“росія використовує елементи, пов’язані з імперською історією, як плацдарм для просування агресивної політики. Важливо, щоб символи, під якими імперія здійснювала геноцид українців, назавжди зникли з наших вулиць”, – заявила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

Згідно з рішенням, 27 об’єктів підлягають повному демонтажу, зокрема:

  • Пам’ятники Олександру Бойченку та Миколі Островському;
  • Постаменти колишнього пам’ятника Леніну;
  • Меморіальний камінь “Комсомольська алея”.

Ще 20 об’єктів потребують часткових змін. Зокрема, на пам’ятнику воїнам-інтернаціоналістам замінять російськомовну цитату Говорухіна на український текст, присвячений загиблим в Афганістані українцям. Також оновлять написи на пам’ятниках Борису Патону та Іллі Рєпіну.

За даними КМДА, з початку деколонізації з публічного простору Києва вже прибрали 117 радянських об’єктів. Ще 87 очікують на демонтаж, з них 12 мають пам’яткоохоронний статус.

Нагадаємо, голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович вважає, що Арку Свободи українського народу (раніше – Арка дружби народів) не обов’язково зносити, якщо її перестануть зчитувати як радянський символ.