У Києві знайшли залишки 1000-річної майстерні з виготовлення матеріалів для мозаїки

Читайте також

У столиці відбувся форум «Нацспротив-2024»

У столиці відбувся форум «Нацспротив-2024», на якому представили інноваційні методики підготовки добровольців.

Новий сервіс у Київ Цифровому

Онлайн-групи підтримки для жінок військових у додатку "Київ Цифровий".

У центрі Києва сталася стрілянина, нападника затримали

У середу ввечері, 2 жовтня, у Печерському районі Києва сталася стрілянина. Постраждалих немає.

Данило Ноздря: черговий успіх

Портал Київ1 вважає своїм обов'язком підтримувати національні таланти країни, одним з яких, безсумнівно, є київський художник-абстракціоніст Данило Ноздря.

Чи повернуться відключення світла 3 жовтня

Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомила про стабільну ситуацію в енергосистемі України на найближчу добу.

Поділитися

Завершилися розкопки унікального для Східної Європи об’єкту — залишків майстерні з виготовлення смальти для Успенського собору лаври, пише Успіх in UA.

Ця майстерня була побудована майже 1000 років тому. Розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.

Завідувач науково-дослідного сектора археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» кандидат історичних наук Сергій Тараненко розповів, що штат майстерні складався не менше, як з 8−10 осіб, повідомляє bigkyiv.com.

До речі, розкопки показали, що через певний час після завершення оздоблення Успенського собору виробництво в цій майстерні було відновлено. Але якість виробів була значно гіршою. Ймовірно це пов’язано з тим, що коли візантійські фахівці поїхали з Києва додому, їхні місцеві підмайстри відновили виробництво.

Розкопки показали, що територія майстерні була огороджена двома лініями парканів — задля безпеки. Адже для середньовіччя це було особливо дороге виробництво, як в наші часи ювелірна фабрика. Тому, певно, майстерня мала охорону, а самі майстри жили на її території, говорить науковець.

Серед ключових знахідок — фрагмент горна (пічки), в якому, власне, виплавляли скло, скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.

“Майже кілограм бурштину ми знайшли в шарах ґрунту XIV-XV століть. Тут слід сказати, що, окрім артефактів періоду Київської Руси, ми відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо”, – говорить Тараненко.