Про це повідомило «Суспільне».
На протест зібралися кілька сотень людей із плакатами та гаслами. Подібні акції також відбулися в інших містах країни. Учасниці наголошують, що запропонований документ може звузити права людини та негативно вплинути на різні соціальні групи.
За словами організаторок, громадськість уже передала депутатам узгоджені правки, над якими працювали понад 75 організацій — правозахисні, екологічні, жіночі та медійні. Водночас ці пропозиції наразі не враховані.
«Ми виходимо, бо нас не почули. Якщо правки не врахують, єдиний варіант — не допустити ухвалення цього кодексу», — заявила одна з учасниць під час виступу.
Протестувальниці звертають увагу на низку положень документа. Зокрема, йдеться про ризики звуження прав жінок через можливість різного трактування понять «моральності» чи «доброзвичайності», що може впливати на судові рішення. Також викликають занепокоєння норми сімейного права, які, на думку активісток, можуть поставити жінок у більш уразливе становище під час розлучень або визначення опіки над дітьми.
Окремо учасниці акції зазначають, що нова редакція кодексу не враховує права ЛГБТ+ спільноти, а також може створити екологічні ризики, зокрема ускладнити повернення незаконно привласнених земель громадам. Критику викликає й обмежений час для внесення правок до документа обсягом понад 800 сторінок.
Віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що проєкт Цивільного кодексу доопрацьовуватимуть перед другим читанням. За його словами, попереду кілька місяців обговорень, зокрема щодо положень сімейного права та недискримінації.
Він наголосив, що період між читаннями якраз і передбачений для внесення змін, а сам процес супроводжуватиметься широкою публічною дискусією. «Єдиний спосіб забезпечити легітимність Цивільного кодексу — його прийняття суспільством», — підкреслив він.
Раніше голова парламенту Руслан Стефанчук повідомляв про реєстрацію нової редакції документа. Водночас правозахисні організації заявляють, що запропонований текст суперечить європейським стандартам і може свідчити про відкат у сфері прав людини.
