Українцям доведеться економити на харчах

На сайті Главред відбувся чат із головою Комітету економістів України Андрієм Новаком. Спілкуючись із читачами, він розповів, що в другому півріччі 2025 року буде з цінами на продукти харчування, комунальними тарифами та курсом гривні, які переваги та недоліки має ідея про відмову від гривні та перехід на євро, а також чому копійки мають піти в небуття.

Першу частину розмови з Андрієм Новаком, де він розповів, чому операція СБУ “Павутина” стала болючим економічним ударом по Росії, скільки здатна воювати Росія, а також чому Путіну найближчим часом доведеться обирати між поганим і дуже поганим, читайте, перейшовши за посиланням.

dim-dim: Що, за вашим прогнозом, до кінця 2025 року буде з курсом гривні-долара, на якому рівні він буде? Наскільки може обвалитися гривня, якщо Україна або не матиме взагалі фінансової підтримки партнерів, або ця допомога суттєво скоротиться?

Андрій Новак: Фінансова допомога Україні не тільки не скоротиться, а стане більшою, ніж у попередні роки. Практично всі країни, які підтримують Україну (а це десятки країн світу), у своїх державних бюджетах передбачили допомогу нашій країні. Отримання фінансової допомоги дозволяє нашому уряду, з одного боку, покривати дефіцит бюджету, яким би він не був, а з іншого – НБУ завдяки зовнішній фінансовій підтримці має можливість поповнювати золотовалютні резерви, які у нас зараз рекордні – більше 40 мільярдів доларів. Таких резервів Україна не мала навіть у найкращі мирні роки.

Все це разом дозволяє підтримувати відносно стабільний курс гривні. Війна завдає величезних економічних збитків, але навіть попри це завдяки зовнішній підтримці курс можна тримати на сьогоднішньому рівні, не допускаючи девальвації гривні, принаймні значної.

Андрій Новак: Перевага полягає в тому, що, входячи в зону євро, ми забезпечимо собі низький рівень інфляції, тому що єврозона характеризується низьким рівнем інфляції. Але недолік у тому, що ми тоді не контролюємо грошову масу, оскільки вона випускається Європейським центробанком. Звісно, матимуть значення умови, на яких ми входитимемо і будемо присутні в зоні євро.

Контроль над грошовою масою важливий, тому що наявність національної грошової одиниці є великою перевагою для країни. Єдиний нюанс – цією перевагою треба вміти користуватися. На жаль, в Україні практично всі роки після введення гривні в обіг майже всі уряди і всі керівництва НБУ не вміли користуватися цим інструментом, і саме тому гривня за досить короткий період свого існування девальвувала з курсу 1,7, з яким вона вводилася в обіг, до сьогоднішнього – більше 40 гривень за долар. Для періоду менше 30 років це дуже серйозна девальвація грошової одиниці. Це прямий наслідок того, що у нас не вміли користуватися цим інструментом.

Чудовий приклад – Польща, яка політично в Євросоюзі, військово-політично в НАТО, але в зону євро не увійшла і далі досить успішно працює зі злотим. Це дає можливість полякам у досить високих темпах піднімати рівень життя свого населення, рівень зарплат і пенсій.

Тому ми або міняємо концепцію власних грошей, або входимо в зону євро, набагато твердішої і безпечнішої грошової одиниці.

Андрій Новак: Заощадження точно не варто тримати під подушкою чи матрацом, тому що через інфляцію просто втрачається вартість цих грошей.

Все залежить від об’єму ваших заощаджень. Якщо він значний, то зараз найкращий час купувати нерухомість і землю. Для нерухомості потрібні більші суми, для земельних ділянок на 5-6 соток – менші. Війна в економічному світі є форс-мажором найвищого рівня. Під час війни у будь-якій країні вартість усіх активів є мінімальною. Нерухомість житлова, нерухомість промислова, складські приміщення, земельні ділянки різного призначення – все це зараз в Україні має мінімальну ціну. Якщо ви купите якусь нерухомість за такою ціною, то, навіть нічого не роблячи на цих об’єктах, після війни все одно вони коштуватимуть дорожче, причому їхня вартість зростатиме досить динамічно.

ginger: Який сенс у відмові від копійки і переході на шаг? Скільки коштуватиме державі ця чергова псевдореформа? Може, в нас краще “відмовляться” від тенденції по збіднінню населення і візьмуть курс на підвищення рівня доходів населення?

Зараз, в умовах війни, це виглядає не зовсім на часі. Також люди старшого покоління не розуміють, навіщо це взагалі робити. Але задля мінімізації ризику потрапляння України знову в орбіту Росії, нам треба максимально обрізати всі пуповини по всіх можливих напрямках: і по назвах населених пунктів та вулиць, і по пам’ятниках тощо. Декомунізацію і дерусифікацію потрібно проводити капітально, щоб наше покоління відходило від сентиментів по відношенню до Москви. А головне – щоб у наших дітей і онуків уже не було спільних пуповин з російським народом по жодному напрямку. Чим швидше ми розірвемо всі зв’язки, тим краще буде нам, навіть із точки зору національної безпеки.

Андрій Новак: З одного боку, вже є анонси про те, що в наступному опалювальному сезоні тарифи змінюватися не будуть. Але з іншого – все буде залежати від розвитку ситуації на фронті і обстрілів. Адже після успішної атаки СБУ на російські аеродроми в РФ обіцяють масові бомбардування України, зокрема об’єктів енергетики. Якщо російські обстріли завдадуть суттєвої шкоди нашій енергосистемі, для її відновлення (просто щоб ми були зі світлом і теплом), знадобляться додаткові кошти, а ці витрати не були передбачені в бюджеті-2025. Це означає, що нам доведеться або піднімати тарифи, або збільшувати державний борг, щоб профінансувати додаткові витрати. Тому багато що залежить від того, чи будуть масовані атаки на енергетичну систему України і якими будуть їхні наслідки.

Катерина: Які продукти харчування, за вашим прогнозом, будуть дорожчати найбільше найближчим часом? Соціологія показує, що українці вже почали економити на харчах – а що далі, перейдемо на хліб і воду?

Ми це вже проходили не раз, так відбувається майже щороку. До цього пристосовуються і споживачі, і виробники. Зараз не так часто зустрінеш молоко чи кефір в упаковці 1 літр – частіше 850-900 гр. Тобто виробники, щоби тримати нібито незмінною ціну, або щоб вона не зростала надто надмірно, вдаються до хитрощів і трошки зменшують об’єм продукції. Так само і з крупами, які фасують не по 1 кг, а по 900 гр.

Інакше діяти неможливо, коли темпи інфляції вищі за темпи зростання доходів населення.

Андрій Новак: Це буде залежати, по-перше, від сезонного фактору та періоду дозрівання тих чи інших плодів, по-друге, від того, чия це продукція – українська чи імпортна, по-третє, якщо йтиметься про імпорт, то – з яких країн, яка логістика і вартість доставки. По, четверте, безумовним чинником є рівень конкуренції. Сьогодні у нас на ринку харчування досить висока конкуренція і між мережевими маркетами, і між дрібнішими, а також залишаються базари, тобто вибір є у споживача – можна вибрати продукти харчування, виходячи з наявного доходу.

Михайло: Влітку певні продукти, наприклад, овочі, яйця та молоко, дешевшають, що ми й бачимо. А що, за вашим прогнозом, буде з цінами на ці товари в осінньо-зимовий період, на скільки відсотків ціни стрибнуть вгору?

• По-перше, ціна на продукти залежатиме від врожайності, тобто від об’єктивного виробництва того чи іншого товару – і вітчизняного, і завезеного з інших країн.
• По-друге, ціни на продукти залежатимуть від цін на пальне, бо доставка – це частина собівартості продукції.
• По-третє, на ціни впливатиме наявність проблем в енергосистемі, тому що від цього залежить робота виробничих і торговельних підприємств.

Тобто є багато чинників, які можуть змінювати ціну кожного окремого продукту. Може бути так, що один продукт буде дорожчати високими темпами, інший – дешевшати, а ціна на третій не буде змінюватися. Тобто по кожному продукту буде своя індивідуальна ситуація.

Костін Г.: Як ви ставитеся до обмеження карткових переказів, чи доцільно це, а тим більше зараз, під час війни?

Я вважаю, що ці обмеження не на часі, тому що в нас зараз немає такої проблеми як відтік грошей з України, коли потрібно було б щось обмежувати. Паралельно у нас відбувається масова діджиталізація, і дедалі більше операцій є видимими для банківської системи і Податкової служби України. Тому я не бачу сенсу в обмеженні місячного обороту між картками до 100 тисяч гривень.

Крім того, є переселенці, які часто користуються допомогою своїх родичів, близьких, благодійних організацій та волонтерів. Наприклад, якщо внаслідок російського обстрілу люди лишилися без житла або були поранені, і їм терміново потрібні гроші на відбудову або лікування, при сьогоднішніх цінах 100 тисяч гривень – це мала сума.