В Україні викрито схему продажу брендового одягу й аксесуарів «секонд-хендом» із завищеними в сотні разів цінами. Значна частина товарів імпортується як вживані речі, сплачуючи мінімальні митні збори, а потім реалізується за цінами, котрі неможливо пояснити звичайною маржею. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Наприклад, ремінь, ввезений за 36 грн, продавали за 23 360 грн у 800 разів дорожче. Штани , розмитнені за 184 грн, продавали за 114 500 грн у 621 раз дорожче. А пальто , яке ввезли за 53 грн, реалізували за 21 500 грн у 406 разів дорожче.
За словами народного депутата Данила Гетманцева, ключова схема полягає в імпорті під виглядом вживаного одягу:
- товари завозять під класифікацією «секонд-хенд» з мінімальними митними ставками,
- потім реалізують як нові брендові одиниці, завищуючи ціну у сотні разів.
Ця практика значною мірою приховує реальний обіг товарів, тіньовий продаж та ухилення від сплати податків. Водночас чесні підприємства, які працюють «в білу», опиняються у невигідному становищі через високі витрати на податки.
Масштаби «сірого» ринку та податкова втрата
Гетманцев підкреслив, що у секторі легкої промисловості діє близько 25 000 підприємств, але лише 70 з них формують понад 55 % податкових надходжень. Це означає, що більшість працює або на межі рентабельності, або «в тіні».
За останні роки Державна податкова служба вже заблокувала фіктивні схеми ПДВ на суму 16,6 млрд грн, з яких 3,1 млрд грн стосуються товаровиробників легкої промисловості.
Приклади абсурдного завищення цін
- Ремінь Brioni: ввезений за ~36 грн, продавали за 23 360 грн.
- Штани Dolce & Gabbana: розмитнені за ~184 грн, реалізовані за 114 500 грн.
- Пальто Hugo Boss: ввезене за ~53 грн, продавали за 21 500 грн.
Такі показники перевищують усі розумні межі націнок, й навіть при високому попиті виглядають як спотворення ринку.
Додаткові схеми ухилення
Окрім ввезення як «вживаного одягу», наголошується й на інших схемах:
- махінації з імпортом готових виробів та тканин через зональне розмитнення з різними ставками в різних областях,
- продаж продукції за готівку або через фіктивні компанії,
- застосування схеми «пересортування», коли товар ввозять під одним митним кодом, а продають під іншим, з нижчим податковим зобов’язанням.
За словами Гетманцева, ця тіньова практика вигідна лише контрабандистам. Споживач платить «за бренд», а гроші від продажів йдуть у «чорний кеш», який обходить бюджет.
