В Паніковського на Прорізній вкрали тростину

Читайте також

Продукти після Нового року: що подорожчає, а на що впадуть ціни

На початку 2026 року українські супермаркети змінять цінники.

У Раді пропонують підняти мінімальну пенсію до 25 000 грн

Народний депутат Максим Заремський пропонує десятикратне підвищення виплат, щоб забезпечити пенсіонерам «життя, а не існування».

Ринок праці 2026: дефіцит кадрів, зростання зарплат та кінець ейджизму

Український ринок праці входить у 2026 рік в умовах системної кризи.

«Шлюбна агенція» для нелегалів

Восьмеро фігурантів постануть перед судом за створення схеми легалізації іноземців в Україні.

Якісні люстри LED: найкращі енергоефективні варіанти з гарантією для освітлення в Україні

В умовах зростання цін на електроенергію LED-освітлення перестало бути трендом і стало логічним кроком для квартир і будинків по всій Україні.

Поділитися

В пам’ятника персонажеві роману Іллі Ільфа та Євгена Петрова “Золоте теля”, Михайла Паніковського, поцупили тростину, яку “професійний жебрак” використовував буцімто для ходьби. Ціпок відірвали в бронзової статуї “людині без паспорта”, яка нині стоїть на перетині вулиць Хрещатик та Прорізна: саме там, за задумом авторів, і працював знаменитий шахрай. Нині на місці тростини з руки стирчить кривий шматок арматури.

Про втрату повідомив один із соавторів групи “Фотозагадки Києва”, що днями проходив повз статую. Пише: був приголомшений шматком арматури, який стирчав з руки “професійного сліпця”. У коментарях до допису інші учасники групи зробили припущення: незугарну металеву частину до бронзового Паніковського приробили комунальники, аби не так кидалася у вічі відсутність такого важливого атрибуту.

Зазначимо, пам’ятник літературному персонажеві Михайлові Самуельовичу Паніковському було встановлено на розі Прорізної та Хрещатика, де, за текстом роману, той вів промисел, у травні 1898 року. Прототипом скульптури став актор Зиновій Гердт, що виконував роль Паніковського у фільмі “Золоте теля” 1968 року. Автори пам’ятника – скульптори Володимир Щур та Віталій Сівко, архітектор – Володимир Скульський.