В Паніковського на Прорізній вкрали тростину

Читайте також

Цього тижня у столиці відбудуться продуктові сільськогосподарські ярмарки

Цього тижня в Києві пройдуть продуктові сільськогосподарські ярмарки.

У квітні українцям виплатили рекордні 445 млн грн Національного кешбеку

У квітні 2025 року понад 3,4 мільйона українців отримали рекордні 445 млн грн кешбеку за покупки товарів вітчизняного виробництва.

В Україні продовжує зростати середня зарплата

Протягом останніх шести місяців в Україні фіксується стабільне зростання середньої заробітної плати — щомісячне підвищення становить близько 500 гривень.

У Києві власниця квартири заходила без дозволу, била домашню тварину та їла їжу орендарів

У Святошинському районі Києва орендарі виявили, що власниця квартири потайки заходила до помешкання, коли нікого не було вдома.

За рік борщ здорожчав на 27%

Вартість борщу (3 л) становить 196 гривень.

Поділитися

В пам’ятника персонажеві роману Іллі Ільфа та Євгена Петрова “Золоте теля”, Михайла Паніковського, поцупили тростину, яку “професійний жебрак” використовував буцімто для ходьби. Ціпок відірвали в бронзової статуї “людині без паспорта”, яка нині стоїть на перетині вулиць Хрещатик та Прорізна: саме там, за задумом авторів, і працював знаменитий шахрай. Нині на місці тростини з руки стирчить кривий шматок арматури.

Про втрату повідомив один із соавторів групи “Фотозагадки Києва”, що днями проходив повз статую. Пише: був приголомшений шматком арматури, який стирчав з руки “професійного сліпця”. У коментарях до допису інші учасники групи зробили припущення: незугарну металеву частину до бронзового Паніковського приробили комунальники, аби не так кидалася у вічі відсутність такого важливого атрибуту.

Зазначимо, пам’ятник літературному персонажеві Михайлові Самуельовичу Паніковському було встановлено на розі Прорізної та Хрещатика, де, за текстом роману, той вів промисел, у травні 1898 року. Прототипом скульптури став актор Зиновій Гердт, що виконував роль Паніковського у фільмі “Золоте теля” 1968 року. Автори пам’ятника – скульптори Володимир Щур та Віталій Сівко, архітектор – Володимир Скульський.