В Україні відзначається День Гідності та Свободи

Читайте також

BWS 2026 «Бізнеси сміливих»: у Києві обговорили майбутнє економіки

15 квітня відбувся саміт BWS 2026. Кирило Буданов про DefenceTech, Олександра Матвійчук про гідність, ШІ та енергоефективність. Читайте репортаж на Kyiv1.

Укренерго не прогнозує відключень світла на суботу

Обмежувати електропостачання в Україні у суботу, 18 квітня, не планується.

Квитки в кінотеатри Києва коштують до 880 грн

Похід у кіно в столиці сьогодні може коштувати як чашку кави, так і вечерю в ресторані.

Киян закликають відмовитися від штучних квітів на кладовищах

Київська міська державна адміністрація (КМДА) звернулася до мешканців столиці з проханням не приносити на кладовища пластикові вінки та квіти.

Скільки коштує життя в столиці

Індекс споживчих цін у Києві в березні 2026 року у порівнянні з лютим зріс на 1,8%.

Поділитися

У 2004 році, 21 листопада,  розпочалася  Помаранчева революція, а у 2013 році почалася  революція Гідності.

У 2004 році масові протести почалися, бо під час виборі президента були масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів.  Масові фальсифікації збурили українське суспільство. Прихильники кандидата – Віктора Ющенка 22 листопада вийшли на акції протесту. Помаранчева революція охопила найбільші міста України, а центром руху спротиву фальсифікаціям став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих протестів відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.

На противагу Помаранчевій революції проросійські сили в Україні організували у Сєвєродонецьку, Луганської області, з’їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад. З’їзд відбувся 28 листопада 2004 року. Серед присутніх були також представники РФ, зокрема мер Москви Юрій Лужков та представники посольства РФ в Україні.

На цьому з’їзді лунали відверті сепаратистські заклики, а також просувалася улюблена російська тема щодо федералізації України. Попри наявність доказів щодо посягання на територіальну цілісність України та посягання на конституційний лад у закликах, які лунали на цьому заході, ніхто з присутніх так і не був покараний.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада перетнула межу та  застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін протестуючих. Після цього до протестів долучилося ще більше людей. Далі почалося протистояння, апогей якого прийшовся 18-20 лютого 2014 року. У ті дні сталися криваві сутички в центрі Києва, було підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 протестуючих.

Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України у Росію, звідки потім звернувся до Путіна, аби той увів війська в Україну. Так далі й сталося. Путін наказав своїм військам захопити Крим, а далі, використовуючи гібридний варіант війни, Росія захопила частину Донецької та Луганської областей.

Обидві революції викликали у Кремлі жагу знищити українську демократію та свободу й повернути повний контроль над Україною, зруйнувавши її незалежність – у вигляді повної окупації, або встановлення тотального контролю з використанням маріонеткового уряду.

Путінський режим при підтримці великої частини населення Росії наразі намагається це зробити й лише Сили оборони України протидіють цій варварській навалі.