Один із найкурйозніших та водночас найглибших за змістом об’єктів епохи декомунізації офіційно став частиною музейного фонду столиці. Скульптура, яка свого часу «пережила» перетворення з радянського вождя на українського пророка, тепер служитиме об’єктом наукових досліджень.
Історія перетворення: народна декомунізація
Унікальність цього об’єкта полягає в тому, що після 2015 року громада села Котлярка вирішила не зносити старий пам’ятник Леніну, а «модернізувати» його.
-
Як це зробили: Скульптурі додали характерні вуса, змінили риси обличчя та елементи одягу, перетворивши Володимира Ульянова на Тараса Шевченка.
-
Сенс: Цей випадок став хрестоматійним прикладом того, як народна творчість та іронія допомагають долати нав’язану радянську ідеологію, трансформуючи її у власні національні символи.
Чому пам’ятник перевезли до Києва?
Рішення про передачу було ухвалено після конференції МКСК «Культура та інвестиції» (грудень 2025 року), де об’єкт презентували в межах проєкту «Спадщина незалежності».
У музеї експонат виконуватиме такі функції:
-
Дослідницьку: Вивчення методів візуальної деконструкції радянських міфів.
-
Просвітницьку: Демонстрація того, як змінювалася свідомість українців у регіонах.
-
Історичну: Збереження свідчень про перехідний період українського суспільства.
Значення для столиці
Для Києва, як головного культурного центру, цей експонат є символом того, що декомунізація — це не лише демонтаж металу чи бетону, а насамперед очищення колективної пам’яті. Скульптура «Ленін – Шевченко» стане частиною експозиції, що розповідає про утвердження національної ідентичності в сучасній Україні.
«Це не просто камінь, це зафіксований у часі процес того, як ми скидаємо з себе імперські кайдани, іноді навіть через таку парадоксальну форму», — зазначають музейники.
