Навколо голови енергетичної митниці Анатолія Комара розгорівся гучний скандал, пов’язаний із його сумнівними надприбутками. Йдеться про елітну нерухомість вартістю десятки мільйонів гривень, великі грошові “подарунки” від родичів-пенсіонерів (зокрема, мати дружини подарувала їй 2 млн грн, а 91-річна бабуся — ще майже 3 млн), а також раптове фінансове “прозріння” у підприємницькій діяльності самої дружини та її рідних. І все це задекларовано офіційно.
Проблема в тому, що чиновники — особи, які отримують зарплату з податків українців — давно навчилися приховувати свої “неофіційні доходи” як від податкової, так і від антикорупційних органів. Якими схемами найчастіше користуються державні службовці, проаналізував «Комерсант Український».
Подаруй мені мільйон
В Україні давно діють “сірі” схеми, які дозволяють чиновникам і їхнім родинам уникати оподаткування й водночас бути формально чистими перед законом. Усі чудово розуміють, що відбувається махінація (адже інформація подається в декларації), але ніхто нічого не робить.
Колись держслужбовці були надзвичайно “везучими”: регулярно вигравали у лотереї великі суми. Наприклад, у 2016 році лідер Радикальної партії Олег Ляшко “виграв” майже 562 тис. грн, а у 2018-му нардеп від “Самопомочі” Павло Кишкар задекларував виграш у 7,8 млн грн. І жодних запитань не виникало.
Але з початком повномасштабного вторгнення ці схеми зникли. Їм на заміну прийшли «подарунки» — мільйонні, від бідних родичів, переважно пенсіонерів. Закон дозволяє близьким родичам передавати кошти без податків і без пояснення джерел їх походження.
У результаті чиновник отримує, скажімо, 2 млн грн “у подарунок” — і все законно, бо задекларовано. Але ніхто не перевіряє, звідки ці гроші у родича. Це одна з найпоширеніших схем легалізації доходів — фактично, посадовець дарує гроші сам собі через бабусю чи маму. З 2019 року це стало масовим явищем. У декларації будь-якого чиновника обов’язково знайдеться “подарунок”. От, наприклад, дружина Комара отримала 5 млн грн від 91-річної бабусі та мами, яка точно не є мільйонеркою, — пояснює юрист Володимир Сікорський.
Прибуток з оренди
Ще одна популярна схема — здавати в оренду кілька об’єктів нерухомості (житлової або комерційної), оформлюючи дохід як “особистий”, а не як підприємницьку діяльність. До того ж держслужбовцям заборонено займатись бізнесом.
Наприклад, торік більша частина офіційного річного доходу міського голови Дніпра Бориса Філатова — майже 2 млн грн — надійшла від оренди нерухомості, яка перебуває в його особистому користуванні. Таких прикладів безліч. При цьому ФОП не реєструється, бухгалтерія не ведеться, джерела коштів на купівлю нерухомості ніхто не перевіряє, фінансовий моніторинг не проводять.
Навіть придбання об’єктів за кордоном не викликає жодного інтересу в антикорупційних органів.
Родичі-бізнесмени з мільйонними оборотами
У наших можновладців є ще одна “унікальна” риса: щойно у них з’являються гроші, — одразу з’являються й успішні родичі-підприємці.
Родич відкриває ФОП (зазвичай на спрощеній системі оподаткування), вибирає зручний КВЕД (наприклад, консалтинг, дизайн чи реклама), декларує щорічний дохід 2–10 млн грн і сплачує лише 5% податку.
Насправді це дохід самого чиновника, але оформлений на родича. Візьмемо того ж Комара. За даними “Схем”, його тесть Сергій Гладков працював на держпідприємстві у Чернівцях із зарплатою в кілька тисяч гривень. Але в 63 роки (у 2019-му) відкрив компанію, яка до 2025 року отримала понад 16,5 млн грн ($400 тис.). Його дружина — теж колишня бюджетниця — стала ФОПом і “заробила” 7,5 млн грн. Їхній бізнес — організація виставок і конгресів. А перевіряти джерела надходжень у НАЗК просто не прийнято, — каже Сікорський.
Інвестиції, яких не видно
Ще один ідеальний спосіб легалізувати готівку — інвестування в криптовалюти або цінні папери. Придбати крипту або акції через обмінники чи офшорні біржі, зберегтиактиви, потім продти — і прибуток не оподатковується. Його просто неможливо відстежити.
Борг, який не треба повертати
У багатьох деклараціях можна знайти записи про позики нібито взяті або надані. Насправді схема проста: чиновник або його родич оформлює договір позики на кілька мільйонів гривень від знайомої особи чи компанії — і потім не повертає ці гроші, або імітує повернення. Або навпаки — дає “у борг” значну суму, яку ніхто не шукає.
Позика не вважається доходом, не оподатковується, не перевіряється ні податковою, ні НАЗК. Дуже зручно. Договір можна скласти будь-який, на будь-яку суму. Ніхто не перевіряє джерело цих коштів. Податкова взагалі не проводить аналіз відповідності витрат доходам. А Цивільний кодекс дозволяє оформляти дарування, оренду чи позику без вказівки джерела. І всі ці шпарини використовують чиновники — за порадами юристів, — зазначає Сікорський.
За словами експертів, виправити ситуацію нескладно:
- скасувати податкові пільги на дарування між близькими родичами;
- ввести фінмоніторинг надходжень на рахунки ФОПів;
- зобов’язати декларувати джерела коштів за договорами позики;
- змусити чиновників, які здають майно в оренду, працювати як офіційні підприємці.
Робота НАЗК
За даними аналітиків Опендатабот, третина перевірених декларацій держслужбовців за 2024–2025 роки містить серйозні порушення загальною сумою понад 5,8 млрд грн.
Тільки 0,9% декларацій не викликали запитань. Кожна восьма потребувала виправлень, що свідчить або про недбалість, або про спробу приховати доходи.
У 423 випадках виявили свідомо неправдиву інформацію — це вже кримінальна відповідальність (ст. 366-2 ККУ). Середній обсяг помилки” — 13,6 млн грн.
У 2% декларацій — ознаки незаконного збагачення на суму 646,2 млн грн, ще у 3% — непідтверджені активи на 129 млн грн.
Порушення найчастіше виявлялися у чиновників, які декларують елітну нерухомість, дорогі прикраси, готівку або криптовалюту.
Попри масштаби порушень, лише 9% кримінальних проваджень доходять до підозри або суду. Наприклад, у 2025 році було відкрито 258 справ про фальсифікацію декларацій, але лише 17 потрапили до суду.
