Своїми думками ділиться Данило Гетманцев Народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ
У наших містах ювелірних магазинів, здається, більше, ніж продуктових. Найкращі локації, дорога реклама, образ успіху та розкоші. Але чи відповідає юридичний фасад цій зовнішній красі? Чи сплачують ці гіганти податки так само блискуче, як виглядають їхні вироби?
Спробуймо розібратися.
Біле проти сірого: реалії ринку
Як і більшість галузей торгівлі в Україні, ювелірний ринок чітко розділений на «білу» та «тіньову» зони.
Світла сторона: Існують компанії, що працюють прозоро: офіційні зарплати (від 18 до 37 тис. грн), легальний імпорт, власне виробництво та обов’язкове використання РРО. Серед прикладів — міжнародний бренд Pandora та український Guzema. Це бізнес, який не боїться звітності.
Тіньова сторона: На жаль, ця частина ринку — значно більша. І головні маніпуляції відбуваються у двох напрямах: зарплати та дроблення бізнесу.
Схема №1: «Зарплати в конвертах»
Середня офіційна зарплата в галузі становить лише 8,8 тис. грн. Водночас у власних вакансіях ці ж компанії обіцяють ювелірам від 30 тис. грн, а продавцям — від 22 тис. грн. Ця прірва між цифрами — пряме свідчення масових виплат «у конвертах».
Схема №2: «Армія ФОПів»
Кількість фізичних осіб-підприємців у ювелірці в дев’ять разів перевищує кількість юридичних осіб. Це не ознака розвитку малого бізнесу, а класичне дроблення великих брендів. Величезні мережі розбиваються на сотні ФОПів, щоб:
-
Уникати сплати ПДВ.
-
Працювати на спрощеній системі.
-
Часто взагалі не видавати фіскальні чеки.
Держава вже йшла назустріч галузі, скасувавши пробірний збір, сподіваючись на вихід із тіні. Результат? Нічого не змінилося. Сумарні втрати бюджету від ювелірного ринку оцінюються у 5,9 млрд грн на рік.
Антигерої ринку: цифри та факти
Ми бачимо масштабну рекламу та сотні точок у ТРЦ, але де-юре — це «малий бізнес». Поглянемо на конкретні приклади:
-
«Золотий вік»: Понад 350 магазинів та близько 2000 працівників. Структура повністю подрібнена. При обіцянках у вакансіях до 45 тис. грн, офіційна середня зарплата — лише 4 тис. грн. Орієнтовний оборот — 10 млрд грн на рік, втрати бюджету — 3 млрд грн.
-
«Укрзолото»: Близько 230 магазинів. Офіційна зарплата — 5,3 тис. грн (проти 29 тис. грн у реальності). Втрати бюджету — 1 млрд грн на рік.
-
Столична ювелірна фабрика: Майже 200 магазинів та потужний онлайн-ритейл. Схема ідентична: офіційні 7,6 тис. грн при реальних 30–45 тис. грн. Втрати бюджету — ще близько 1 млрд грн.
Час знімати маски
Тінь у цій галузі не просто існує — вона демонстративна. Це відвертий сигнал суспільству: можна отримувати надприбутки, ігноруючи податки, і залишатися непокараним.
Найгірше те, що контролюючі та правоохоронні органи роками ігнорують цю «красу». Питання залишається відкритим: чи готові ми й надалі вдавати, що не помічаємо системного ухилення від податків за блиском ювелірних вітрин?
Матеріал підготовлено за даними фінансового комітету ВРУ.
