Київрада ухвалила План стійкості на 2026 рік

Читайте також

Скандал із тарифами у Києві: Депутати подали офіційний запит до Кличка та вимагають аудиту

Транспортна модель столиці потребує негайних змін та переходу на прозорі європейські принципи формування вартості проїзду.

Близько 1,1 мільйона киян мають право на пільговий проїзд у міському транспорті

У Києві пільговим проїздом можуть користуватися приблизно 1,1 мільйона мешканців столиці.

Демографічна криза у Києві: народжуваність впала вдвічі — з 35 до 19 тисяч

Народжуваність у Києві знижується майже два десятиліття: якщо у 2015 році в столиці народилося понад 35 тисяч малюків, то після 2022-го цей показник ледве перевищує 19 тисяч, підрахувало УНН.

У КНУ розпочала роботу Комісія з проведення внутрішньої перевірки

розпочала роботу Комісія з внутрішньої перевірки інформації щодо можливих порушень прав студентів і працівників, норм етичної поведінки, порядку використання окремих приміщень і майна Університету

Скільки українці витрачають онлайн та що купують

 За останні декілька років українці стали витрачати більше грошей на онлайн-покупки як у локальних інтернет-магазинах, так і закордонних.

Поділитися

У вівторок, 10 березня, після вчорашнього невдалого засідання, Київська міська рада мобілізувалася та підтримала стратегічний План енергостійкості столиці. Рішення підтримали 92 депутати. Документ стане дорожньою картою підготовки міста до наступного опалювального сезону в умовах дефіциту державної підтримки.

Три пріоритети Плану енергостійкості

Мер Віталій Кличко пояснив, що документ базується на аналізі викликів найважчої зими 2025–2026 років і досвіді міжнародних експертів.

  1. Децентралізація генерації: Максимальне зменшення залежності від великих ТЕЦ шляхом розбудови мережі когенераційних установок, що виробляють тепло і світло безпосередньо в мікрорайонах.

  2. Відновлення та резерв: Капітальний ремонт пошкодженого обстрілами обладнання та будівництво дублюючих (резервних) систем живлення для насосних станцій і лікарень.

  3. Розподілена мережа: Побудова нових локальних мереж, які дозволять заживлювати критичні об’єкти навіть у разі розпаду загальнонаціональної енергосистеми.

Політичний підтекст та фінансування

Ухвалення плану супроводжувалося гострими заявами мера щодо конфлікту з центральною владою. За словами Кличка, Київ — єдине місто, яке змушене проходити через процедуру затвердження плану міською радою, тоді як в областях ці питання вирішуються підписами голів ОВА.

Ключові виклики реалізації:

  • Бюджет: Місто вже почало невідкладні заходи власним коштом, але повне виконання потребує залучення державних фінансів та міжнародних донорів.

  • Бюрократія: Кличко закликав Верховну Раду внести зміни до законодавства, щоб пришвидшити процедури закупівлі та монтажу енергообладнання.

  • Реалістичність: Плани були скориговані з урахуванням того, що держава наразі не включила Київ до загальних програм фінансової допомоги.

«Масштаби столиці означають і велику кількість заходів, і значні ресурси. План структурований за принципом пріоритетності: спочатку те, без чого місто не виживе взимку», — наголосив міський голова.

Чому це важливо для киян?

Затвердження плану дозволяє місту легально перерозподілити бюджетні кошти (зокрема ті 13 млрд грн, про які раніше згадували депутати) з другорядних проєктів на закупівлю генераторів великої потужності, трансформаторів та палива.

Що далі? Тепер документ має бути підписаний мером та поданий до Кабінету Міністрів для остаточного погодження. Крайній термін, встановлений Президентом, — саме сьогодні, 10 березня.