У Київському інженерному ліцеї розгорівся гучний скандал. У мережу потрапило відео, на якому вчителька витирає ноги об голову учня, що збирав речі з підлоги.
Деталі інциденту: Подія сталася 10 березня під час перерви в кабінеті 10-го класу. На кадрах видно, як хлопець впав разом із коробкою. Поки він збирав розсипане, педагог підійшла до нього та почала імітувати витирання взуття об його голову — спочатку однією ногою, потім іншою. Все це супроводжувалося сміхом однокласників.
Наслідки для педагога: За інформацією голови Дарницької РДА Олександра Ковтунова, після внутрішнього розслідування вчителька подала заяву про звільнення. Наразі її звільнено «за згодою сторін».
Реакція влади та стан учня:
-
Поліція: Правову оцінку діям педагога нададуть правоохоронні органи, з якими наразі співпрацює адміністрація ліцею.
-
Адміністрація: Скарг від батьків чи самого учня до ліцею не надходило.
-
Стан дитини: Повідомляється, що стан хлопця задовільний, він продовжує навчання.
В управлінні освіти наголошують, що подібні випадки неналежної поведінки є неприпустимими, і керівництво закладів має діяти суворо в межах закону.
Ось як цю обурливу новину прокоментував би злавнозвісний Іван Котляревський.
Енеїда шкільна: про те, як пані дидаскалка в ліцеї бешкетувала
Була в ліцеї дидаскалка,
На вроду — ніби і не зле,
Та в серці мала стільки палко,
Що вивергла з себе все зле!
Сама, мов фурія, ходила,
Учням потилиці мулила,
Та сталось диво з див колись:
Хлопець, як лис, припав до долу,
Збирав манатки, ніби в школу,
Аж тута ноги заплелись!
Коробка — брязь! Речі — по класу!
А вчителька, мов тая мати
(Що з казки вийшла, без прикрасу),
Почала чоботи втирати!
Та не об шмату, не об сіно,
А об чоло його, дитино!
Об голову, що в книжках вся!
То однією, то другою —
Топтала честь його ногою,
Мов на базарі порося.
А навкруги — не діти, — свині!
Регочуть, в зуби всі дають,
У телефони, як в святині,
Весь той паскудний сором б’ють.
«Ха-ха!» та «Хі!» — летить по залі,
Немов на п’янім карнавалі,
Ніхто за бідного не став…
А пані та, розчервоніла,
Від того «танцю» аж здуріла,
Поки хтось відео не зняв.
Та чутка та, мов дьоготь в каші,
Дійшла до вищих воєвод!
Зібрались писарі всі наші,
Скликають Дарницький народ.
Сказав Ковтунов: «Що за герці?!
Це ж ніж у печінку, у серці!
Звільняйте відьму ту в цю мить!».
Поклала писанку — й за двері,
Шукає правди на папері,
А в ліцеїсти все шумить.
Тепер жандарми справу крутять,
Чи право мала так топтать?
А люди голови все каламутять:
«Як можна дітям так влипать?».
Мораль така: хоч ти й в мундирі,
Та серце май в сорочці щире,
Бо як почнеш ти ноги мить
Об учня голову завзяту —
То йди на вигін, за ту хату,
Де совість вічно не мовчить!
