В Україні ввели суворі обмеження на кастрацію та обрізання хвостів у свиней.
Ось як про цю непересічну новину написав би неперевершений Остап Вишня — з перцем, усмішкою та глибоким знанням свинячої душі.
Ну, громадяни, дожилися! Можете привітати наших замурзаних П’ятачків та хазяйновитих Хавроній — прийшла і на їхню вулицю справжня, повнокровна демократія. Свиня тепер в Україні — не просто постачальник сала та стратегічного продукту «кров’янка», а повноправний суб’єкт благополуччя згідно з параграфом Закону №224.
Раніше як було? Вийдеш уранці в свинарник, почешеш потилицю, візьмеш гострого ножа — і пішла «профілактика». Тому хвостика вкоротив, тому зуби підпиляв, а кнурцеві Івану таку операцію зробив, що він після того про кохання забув, зате про ячмінь почав думати цілодобово.
А тепер — зась! Європейські рейки, кажете? Так от, ці рейки тепер пролягли акурат через кожен свинячий хвостик.
Свиняча недоторканність
Віднині, дорогі мої дядьки та тітки, маніпулювати свинячим тілом просто так, «для порядку», суворо заборонено. Тіло свині — це тепер храм. Не можна просто взяти й обкарнати поросяті хвоста, бо вам так красивіше.
Щоб відчикрижити шматочок хвостика, ви тепер мусите довести, що у вас у свинарнику справжній трилер: вуха покусані, свиноматки скаржаться, а в загоні панує нездорова атмосфера. І то — спочатку ви зобов’язані дати свиням іграшки! Не смійтеся. Якщо порося нервує, дайте йому солом’яну ляльку або хоча б старе колесо, хай бавиться, а не сусіда за задню ногу тримає.
Зубне питання
Щодо зубів — тут теж ціла дипломатія. Поросяті до семи днів ще можна трохи підкоригувати посмішку, щоб воно матір за вим’я не хапало. Але боронь Боже зробити це нерівно! Поверхня має бути гладенькою, як паркет у сільраді. А кнурам ікла вкорочувати дозволили тільки для того, щоб вони зоотехніка не перетворили на решето.
Кастрація з реверансами
А про кастрацію тепер треба казати пошепки й з повагою. Ніякого вам «розриву тканин» — тільки гуманні методи! Щоб кнурець навіть не зрозумів, у який момент він перестав бути завидним женихом і став майбутнім беконом. Все має бути красиво, культурно, по-європейськи.
Філософія хліва
Головне тепер — не ніж, а психологія. Якщо ваші свині б’ються, то це не вони хулігани, це у вас, господарю, вентиляція не за фен-шуєм або тіснота, як у київському метро в годину пік. Виправте умови, розширте жилплощу, поставте свині телевізор (жартую, соломки вистачить) — і не чіпайте тваринну статуру.
Єдине, що дозволено без довгих розмов — це чіпування та лікування. Ну, і кліпсу на вухо — як сережку, для краси та державного обліку.
Так що, дорогі наші свинарчуки, готуйтеся. Скоро свиня за кожне неправильно підпиляне ікло буде на вас у Гаагу скаржитися. А поки що — годуйте їх краще, бо щаслива свиня — це та, у якої і хвіст гачком, і зуби цілі, і на душі спокійно.
Отакі-то справи, малята. Свині в чергу за благополуччям стали, а ми за ними — за салом. Головне, щоб сала вистачило на всіх, навіть з європейськими нормами!
