Близько 50% кави в Україні перебуває поза легальним обігом, що призводить до втрат бюджету в розмірі 7 мільярдів гривень щороку.
Контрабандна кава часто потрапляє в країну через схеми з заниженням митної вартості, а підпільне виробництво використовує дешеву сировину для підробки відомих брендів.
Близько 50% кави, яку споживають українці, перебуває поза легальним обігом. Тому через контрабанду, виготовлення підробок та “дроблення бізнесу” у цій популярній галузі бюджет щороку втрачає мільярди гривень.
Які збитки від тіньового ринку кави в Україні?
Під час обрахування приблизних збитків мова йшла про 7 мільярдів гривень. Про це повідомив голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев.
За його словами, середнє споживання кави в Україні становить близько 3,5 кілограмів на людину на рік.
У підсумку це дає приблизно 85 – 105 тисяч тонн продукції щорічно. Водночас офіційний імпорт значно менший – лише близько 49 тисяч тонн.
Така різниця, фактично, і формує тіньовий сегмент ринку. Гетманцев каже, що частина кави потрапляє в Україну через схеми із заниженням митної вартості або під виглядом гуманітарної допомоги. Після цього вона з’являється у вільному продажу.
Якщо ж кава не смажена, то вона може спрямовуватися до так званих “ростерій” – підприємств, які спеціалізуються на смаженні кави. Потім ці компанії, які можуть бути як оптовими, так і роздрібними, реалізують товар споживачам:
Так, за оцінкою депутата, “кожна друга чашка кави” може бути або контрабандною, або підробленою, або такою, з якої не сплачено податки.
Окремо звертається увага на підпільне виробництво всередині країни. Дешеве або сумнівне зерно обсмажують і фасують у пакування відомих брендів, після чого продають як оригінальну продукцію.
Наддохідним підвидом цієї злочинної діяльності є підробка відомих брендів. На цьому спеціалізуються цілі організовані злочинні групи. Вони смажать каву і пакують до пакунків відомих брендів. І ця продукція тоді збільшується в ціні, – каже нардеп.
Він також зазначив, що часто для такої продукції закуповують найдешевшу або майже прострочену сировину за кордоном, яку після обробки реалізують як якісний товар. Це, окрім економічних втрат, створює і потенційні ризики для здоров’я споживачів.
Що відбувається з цінами на каву в Україні?
Багато українців традиційно починають ранок із кави, однак останнім часом це задоволення помітно дорожчає. Деякі виробники вже переглянули цінники у бік суттєвого зростання, про що свідчать дані “Мінфіну”.
За даними сайту, станом на 5 лютого кава подорожчала в середньому на 75,6 гривні порівняно з січнем.
Зокрема, Nescafe Gold об’ємом 210 грамів нині коштує близько 686,8 гривні, тоді як місяць тому його ціна становила 610,2 гривні.
Що відбувається на ринку кави у світі?
Ціни на каву для споживачів зростають через перебої в постачанні та високі витрати, незважаючи на падіння біржових цін на зерна.
Здешевлення кави для споживачів може відчутися лише на початку 2027 року через затримки у ланцюгах постачання та дорогі запаси.
Здається, до новин про дорогу електрику, техогляди та платний багаж у метро додається ще одна “гірка” новина — цього разу про нашу ранкову каву. 2026 рік продовжує дивувати масштабами тіньової економіки та ціновими рекордами.
Ось ключові факти про те, що насправді налито у вашу чашку, згідно з даними Данила Гетманцева та аналітикою ринку:
Кавовий детектив: Математика “тіні”
Цифри вказують на величезну прірву між тим, що ми п’ємо, і тим, що офіційно заїхало в країну:
-
Скільки ми п’ємо: ~85 – 105 тисяч тонн на рік (3,5 кг на людину).
-
Скільки завезли офіційно: лише 49 тисяч тонн.
-
Результат: Майже 50% ринку — це контрабанда, підробки або “сірий” імпорт.
Втрати бюджету: Держава недоотримує 7 мільярдів гривень щороку. Для порівняння, це майже дві річні програми розвитку київського метрополітену, про які ми говорили раніше.
Як працюють схеми?
Тіньовий ринок кави — це не просто “бабусі на ринку”, а злагоджена система:
-
“Митний маскарад”: Заниження вартості зерна на кордоні або ввезення дорогої кави під виглядом дешевої сировини чи гуманітарки.
-
Підпільні “ростерії”: Цехи, де найдешевше або прострочене зерно обсмажують і фасують у пачки відомих брендів.
-
Дроблення бізнесу: Продаж через мережу ФОПів, щоб уникнути повної сплати податків.
Ціновий шок: Кава стає розкішшю
Поки 50% ринку перебуває в тіні, легальна кава б’є рекорди вартості. Дані “Мінфіну” на лютий 2026 року вражають:
Чому так дорого?
-
Логістичні кризи у світі.
-
Високі витрати на енергоносії (обсмажування кави потребує багато електрики або газу).
-
Світові запаси зерна залишаються дорогими.
Коли подешевшає?
Прогнози невтішні: реальне зниження цін для споживачів очікується не раніше початку 2027 року. До цього часу затримки в ланцюгах постачання будуть тримати цінники на високому рівні.
Ризики для здоров’я
Окрім порожнього гаманця, є ризик для організму. Контрафактна кава часто виготовляється з дефектного зерна, у якому можуть міститися мікотоксини (грибки), що з’являються при неправильному зберіганні простроченої сировини.
Резюме
Отже, купуючи каву у 2026 році, ми маємо вибір: або платити “космічні” 680+ гривень за перевірений бренд, або ризикувати здоров’ям і підтримувати контрабанду, купуючи підозріло дешевий товар.
