Історична будка отримала нове життя

Читайте також

Нова підозра для екссудді Тандира: квартирні махінації та СІЗО без застави

Колишньому голові Макарівського райсуду Олексію Тандиру, який вже перебуває під вартою через смертельну ДТП, оголошено нову підозру.

Економіка київського транспорту: собівартість метро у п’ять разів вища за тариф

У 2025 році собівартість перевезення одного пасажира в київському метро становила 43,68 грн, а в наземному транспорті КП “Київпастранс” – 23,20 грн.

В Україні запустили Єдиний реєстр кваліфікацій: зарплати та вимоги стали відкритими

В Україні в режимі дослідної експлуатації запрацював Єдиний реєстр кваліфікацій (оновлений Класифікатор професій).

Пальне може подешевшати найближчими тижнями: аналіз та прогнози НБУ

Нацбанк прогнозує корекцію роздрібних цін на пальне у бік зниження вже найближчим часом.

Поділитися

Це чудова новина для шанувальників київської старовини! Приємно бачити, що такі артефакти не просто зникають під натиском сучасних пластикових МАФів, а знаходять новий сенс.

Цей кіоск — справжній “виживший”. Ось кілька цікавих фактів, які додають ваги цій події:

Чому цей кіоск — це не просто “будка”?

  • Авторство: Анатолій Добровольський, який спроєктував цю споруду, був головним архітектором Києва (1950–1955) і одним із авторів проекту відбудови Хрещатика.

  • Стиль: Це яскравий приклад так званого “українського необароко”. Зверніть увагу на кручені колони — вони відсилають до архітектури XVII–XVIII століть.

  • Контекст: Після війни Хрещатик задумувався як ансамбль, де навіть дрібні деталі — ліхтарі, лави та кіоски — мали відповідати єдиному величному стилю.

Історична довідка: що там продавали раніше?

Протягом десятиліть призначення цих споруд змінювалося:

  1. Газети та тютюн: У радянські часи це були класичні точки “Союздруку”.

  2. Театральні квитки: Багато киян пам’ятають їх саме як каси, де можна було купити квитки на вистави.

  3. Довідкове бюро: Іноді вони слугували інформаційними пунктами для туристів.

Чому кава — це добре?

Хоча дехто з активістів може сперечатися щодо доцільності комерції в пам’ятках, досвід європейських міст показує: функціонуюча пам’ятка живе довше.

  • Догляд: Орендар зацікавлений у підтримці чистоти та збереженні фасаду.

  • Привабливість: Тепер це не просто зачинена коробка, а точка тяжіння для містян та туристів.

Порада: Якщо будете поруч, зверніть увагу на керамічне оздоблення та капітелі колон. Це справжня ювелірна робота архітектури малих форм, якої в Києві майже не залишилося.