Спочатку Національний музей історії України існував у вигляді археологічної експозиції в Міському музеї давнини (зараз Національний художній музей). В 1904 році експозиції було офіційно надано статусу музею. Перший година музей працював на кошти меценатів, а в 1909 році музеєм стала опікуватись держава. На той час музейна колекція складалася з предметів, знайдених в ході розкопок, що належали засновникам музею, а також відомим археологам тих років.
За час свого існування колекція Національного музею історії України кілька разів змінювала своє місце розташування. В 1935 році музей перенесли на територію Києво-Печерської Лаври. У той час монастир був перетворений у музейне містечко. Під час Великої Вітчизняної війни музей евакуювали в Уфу, а після повернення, експонати були виставлені в приміщенні колишньої художньої школи на Старокиївській горі, де музей перебуває й понині.
У Національному музеї історії України можна простежити основні віхи розвитку суспільства на території Української держави, починаючи від глибокої давнини, і закінчуючи найсучаснішими подіями. Матеріальні свідчення трипільської культури (в VI-III тис. до н.э), військова збруя половців, експонати періоду Київської Русі, більш пізні матеріали часів Радянського Союзу, а також невелика експозиція, що розповідає про події Помаранчової революції (2004 рік).
У залах Національного музею історії України відвідувачі можуть ознайомитися з рідкими археологічними, етнографічними та нумізматичними колекціями. Тут зберігаються прадавні друковані книги, мальовничі полотна й скульптури. Недалеко від будинку Національного музею історії України знаходиться унікальний пам’ятник історії – залишки фундаменту Церкви Успіня Пресвятої Богородиці (Десятинної), яка була першою кам’яною церквою на Русі. Десятинна церква була споруджена в період 986-996 г. г. На її будівництво князь Володимир Великий виділив 1/10 своїх доходів – саме звідси пішла назва церкви.
Національний музей історії України – один з найбільш відвідуваних у Києві. Тут працює більш 15 експозицій. Особливою популярністю користується колекція предметів, що мають відношення до Сержа Лифаря – видатного українського танцюриста, якого називали богом танцю, майстерність якого порівнювали з талантом Ніжинського.
