Україна втрачає понад 1 000 000 000 000 гривень через податкові схеми. Чому плани Мінфіну називають «реверансом у бік детінізаторів»?
Голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зробив гучну заяву: обсяг недоотриманих податків через «тінь» перевищив критичну позначку в 1 трлн грн. Ці кошти могли б повністю закрити потреби у відновленні енергосистеми та соціальних виплат, але вони залишаються поза бюджетом.
KPI замість планів: Як пропонують боротися з “тінню”?
На думку Гетманцева, традиційні методи звітності фіскалів більше не працюють. Він пропонує радикальний підхід до оцінки роботи ДПС (податкової), ДМС (митниці) та БЕБ:
-
Жорстка прив’язка до посад: Перебування чиновника на посаді має прямо залежати від реальних показників детінізації.
-
Відмова від «паперових» планів: Замість простого перевиконання бюджетних планів (яке часто досягається тиском на легальний бізнес) мають бути впроваджені чіткі KPI, що відображають виведення грошей з тіні.
Скепсис щодо бюджету-2026
Уряд заклав у державний бюджет на цей рік 60 млрд грн як очікувані надходження від детінізації. Проте Гетманцев розкритикував цей показник:
-
Масштаб: 60 мільярдів на фоні втраченого трильйона — це лише 6% від реального потенціалу.
-
Митниця під питанням: Ці кошти очікуються виключно від митних платежів. Враховуючи, що планово митниця не виконувала показники в минулі роки, така цифра виглядає занадто оптимістичною.
-
Спецфонд: Гроші планують спрямувати до спецфонду, що, за словами депутата, робить їх «неприв’язаними» до конкретних видатків, а отже — Мінфін на них серйозно не розраховує.
Чому це важливо для кожного киянина?
Поки Міністр енергетики Денис Шмигаль шукає ресурси на закупівлю генераторів та відновлення ТЕЦ, трильйон гривень «гуляє» поза державною казною. Ефективна детінізація могла б зняти питання дефіциту коштів на енергонезалежність столиці без підвищення податків для пересічних громадян.
