Щуканарій та лящ-хауз – підводні “пологові будинки” для риб

Читайте також

Щуканарій та лящ-хауз – підводні “пологові будинки” для риб

Фахівці Держрибагентства розпочали масштабну екологічну акцію на Київському водосховищі.

Київрада заблокувала «метро на Троєщину»

Київська міська рада не підтримала проєкт рішення щодо залучення коштів міжнародних фінансових організацій (ЄБРР, ЄІБ, Світовий банк) для будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метро.

Купляти, продавати чи здавати в оренду?

Ринок нерухомості Києва у 2026 році перейшов у фазу «нової стабільності».

Київрада та мораторій на підвищення тарифів

Сьогодні Київрада не підтримала ініціативу щодо запровадження мораторію на підвищення вартості проїзду в громадському транспорті.

Не всеремось! На нових станціях метро облаштують вбиральні для пасажирів

Станції «Мостицька» (яка отримала нову назву «Рогозів яр») та «Варшавська» стануть першими у київському метрополітені, де буде реалізовано доступ до санвузлів для пасажирів.

Поділитися

Фахівці Держрибагентства розпочали масштабну екологічну акцію на Київському водосховищі. Аби допомогти рибі успішно відкласти ікру, на дні водойми встановлюють спеціальні штучні нерестовища.

Через зміни рівня води та відсутність природних умов для розмноження, популяція риби потребує підтримки. У народі такі конструкції вже встигли охрестити «щуканаріями» та «лящ-хаузами».

Як влаштовані «підводні будинки»?

Штучні нерестовища — це екологічні конструкції, що імітують природне середовище для відкладання ікри.

  • Матеріали: Використовуються виключно натуральні компоненти — ялинові гілки (лапник) та очерет. Вони безпечні для довкілля та створюють ідеальні умови для кріплення ікринок.

  • Види риб: Конструкції спеціально адаптовані для розмноження ляща, щуки, сазана та інших популярних видів риб, що мешкають у Київському морі.

Чому це важливо для екології?

У сучасних умовах, коли гідрологічний режим водосховищ часто є нестабільним, рибі складно знайти місця з необхідною глибиною та щільністю рослинності. Штучні нерестовища стають «рятувальним колом», яке дозволяє:

  1. Збільшити виживаність ікринок.

  2. Підтримати біологічне різноманіття Київського водосховища.

  3. Створити сприятливі умови для відтворення рибних ресурсів у промислових та аматорських масштабах.

Довідка: Подібна практика вже довела свою ефективність на інших водоймах України (зокрема на Кременчуцькому водосховищі). Тепер цей досвід активно впроваджують і під Києвом.

Встановлення таких «будинків» — це не просто разовий захід, а системна робота Держрибагентства, спрямована на збереження природних багатств столичного регіону. Екологи закликають рибалок бути відповідальними та не пошкоджувати виявлені конструкції, адже від них залежить майбутнє рибного світу Київського моря.